Все

Клас палеобіологічних свідчень, що відображають незвичний або неможливий для земних організмів хімічний склад та структурну організацію викопних об’єктів. Цей тип аномалій розглядається як індикатор потенційного неземного походження або альтернативної біохімії, не представленої у відомому земному біологічному різноманітті.

Щит (лат. Scutum — скор. Sct) — це сузір’я південного неба, яке розташоване між більш великими і відомими сузір’ями, такими як Змій (Serpens), Стріли (Sagitta) і Тукан (Tucana). Сузір’я Щит отримало свою назву через його форму, що нагадує стародавній щит, і вшановує традиційні символи захисту та боротьби.

Читати далі »Космопанк | Дирижабль-аеростат для Венери

Кратер Бюффон — стародавнє імпактне утворення на зворотному боці Місяця, з сильно зношеним валом і нерівним дном.

Хаммагір – космодром Франції. Розташовувався на кам’янистому плато в пустелі Сахара на території Алжиру поблизу кордону з Марокко в 130 кілометрах на південний захід від міста Бешар в точці з координатами 31,67 градуса північної широти і 2,25 градуса західної довготи.

Каррінґтон (англ. Carrington) — це місячний ударний кратер на видимому боці Місяця, розташований у північно-східній частині, відомий своєю майже рівною внутрішньою поверхнею та ненадзвичайно вираженими ознаками краю.

• http://www.observ.univ.kiev.ua/obs/

Бок — це середній ударний кратер на далекій стороні Місяця, що має чітко окреслений вал та центральний пік у своїй чаші, що свідчить про добре збережену імпактну структуру. Він названий на честь подружжя астрономів Прісцилли Ф. та Барта Я. Боків.

Timelapse з фотографіями з NASA STEREO ahead – Cor

Одного разу Місяць може бути колонізований і вкритий куполами та базами, що охоплюють всю колись безплідну поверхню, єдине мега-місто, що розкинулося не лише на поверхні, але й глибоко під нею.

Друзі, в цьому випуску ми з Вами поговоримо про космічний простір. Дізнаємось, що таке космос і де він знаходиться; Поговоримо про історію відкриття космосу, фізичні властивості космосу, а також про його народження, становлення і будову.

Ми живемо у всесвіті з 3 вимірами простору та одним виміром часу. Вгору, вниз, вліво, вправо, вперед, назад, минуле, майбутнє. 3+1 розміри. Принаймні, наш примітивний мозок, що розвинувся в епоху плейстоцену, вважає це корисним.

Проекти «Світло» і «Енергія з космосу» – це амбітні ініціативи, спрямовані на використання космічних технологій для вирішення енергетичних та кліматичних проблем на Землі. Вони передбачають застосування орбітальних систем, які концентрують або перенаправляють сонячну енергію для різних цілей. Ось короткий опис кожного проекту:

У червні 2021 року Сонце перебувало на ранній фазі зростання Сонячного циклу 25, який розпочався наприкінці 2019 року після мінімуму між циклами 24 і 25. Цей період характеризувався поступовим збільшенням кількості сонячних плям, відновленням регулярної фларингової активності та появою перших помітних геоефективних подій нового циклу.

Бірт — це маленький ударний кратер на видимій стороні Місяця, що розташований у східній частині Моря Нубіум (Mare Nubium) поруч із відомою прямою розщелиною Rupes Recta. Він названий на честь британського селенографа Вільяма Р. Бірта.

Як зароджуються зірки? Це питання давно хвилює людство. І теоретична наука має на нього відповідь. Але, на жаль, таїнство народження зірок ще жодного разу не вдалося побачити.

Розташований в районі міста Свободний Амурської області в квадраті від 51,67 до 50 градусів північної широти і від 128 до 128,5 градусів східної довготи.  Функціонує з 1997 року. 

0:01 – Сонце джерело усього живого на планеті 0:35 – Загальні характеристики Сонця 1:05 – Маса та діаметр Сонця 1:50 – Шари (будова) Сонця

Ірина Кулик, старший науковий співробітник ГАО НАН України, представляє результати досліджень екзокометних транзитів у системах β Pictoris та KIC 3542116. Обговорюються модельні розрахунки транзитів екзокомет, оцінки фізичних параметрів екзокомет і вплив цих об’єктів на яскравість батьківської зірки. Також розглядаються методи обробки даних, точність результатів, та порівняння космічних місій, орієнтованих на фотометричні спостереження таких транзитів.

У цьому короткометражному фільмі початку 1960-х років, створеному North American Aviation’s Atomics International, підрозділом Комісії з атомної енергії США (AEC), використовуються кадри, ілюстрації, анімація та моделі, щоб дати глядачам змогу побачити розвиток компактних ядерних джерел енергії для США.

Олександр Петрович Желєзняк, керівник відділу астрофізики НДІ астрономії, розповідає про дослідження відділу, включаючи явище гравітаційної лінзи, гравітаційно-лінзовані квазари, активні ядра галактик, метод транзитів для пошуку екзопланет, а також діяльність обсерваторій Майданак і Чугуївська спостережна станція. Презентація для студентів-першокурсників.

Читати далі »Планета Уран і система Урана

Море Спокою (лат. Mare Tranquillitatis) — одне з найбільших і найвідоміших морів на Місяці, яке є частиною так званих місячних морів (лат. maria). Це велике рівнинисте утворення в південному заході видимої частини Місяця, яке стало історичним місцем першої посадки людини на Місяці під час місії Аполлон-11 в 1969 році. Море Спокою відіграє важливу роль у геології Місяця, а також в історії космічних досліджень.

Тінь Місяця повзла стежкою, мов живий змій, холодна й безмовна, але повна наміру. Вона не просто лежала на землі — вона шепотіла, лоскотала свідомість, зваблювала серце, що наважилось дивитись в ніч.

2006 року було повністю переосмислене поняття слова «планета». Вчені розробили тоді список критеріїв, за якими можна було визначити, чи можна вважати за планету той чи інший об’єкт. Плутон не вважається планетою. Але чому?

Освоєння Сонячної системи — це не лише амбітний проект, а необхідність для виживання та розвитку людства.

Читати далі »Атмосферні умови для проживання флори і фауни