У червні 2021 року Сонце перебувало на ранній фазі зростання Сонячного циклу 25, який розпочався наприкінці 2019 року після мінімуму між циклами 24 і 25. Цей період характеризувався поступовим збільшенням кількості сонячних плям, відновленням регулярної фларингової активності та появою перших помітних геоефективних подій нового циклу.
Загальний рівень активності
Червень 2021 став одним із перших місяців, коли стало очевидно, що активність 25-го циклу зростає швидше, ніж прогнозувалося на його початку.
Основні характеристики місяця:
- помірна, але стабільна кількість сонячних плям;
- регулярні C- та M-клас спалахи;
- періодичні корональні викиди мас (CME);
- окремі помірні геомагнітні збурення на Землі.
Середньомісячне число сонячних плям було суттєво вищим, ніж у 2020 році, що підтверджувало поступовий вихід із фази мінімуму.
Сонячні плями та активні області
Упродовж червня 2021 на видимому диску Сонця перебувало кілька активних регіонів із пронумерованими групами NOAA. Деякі з них мали складні магнітні конфігурації типу β-γ, що дозволяло генерувати спалахи середньої сили.
Кількість одночасно видимих груп плям зазвичай коливалася від 3 до 6. Це було значним контрастом із 2019–2020 роками, коли Сонце часто залишалося без плям протягом багатьох днів.
Сонячні спалахи
C-клас спалахи
Більшість фларингових подій у червні 2021 належала до C-класу — слабких спалахів, які:
- спричиняють мінімальні або локальні радіозатемнення,
- не мають серйозного впливу на магнітосферу Землі,
- є типовими для ранньої фази зростання циклу.
M-клас спалахи
У червні 2021 також відбулися кілька M-клас спалахів (середньої потужності). Найпомітніші події були пов’язані з активною областю, що оберталася через центральну частину диска в середині місяця.
M-спалахи могли викликати:
- короткочасні радіо-перешкоди (R1);
- локальні збурення іоносфери;
- потенційні CME середньої інтенсивності.
Спалахів класу X у червні 2021 не зафіксовано.
Корональні викиди мас (CME)
Деякі M- і потужніші C-спалахи супроводжувалися корональними викидами маси — викидами плазми та магнітного поля в міжпланетний простір.
У другій половині червня кілька CME частково взаємодіяли з магнітосферою Землі, що призвело до:
- слабких або помірних геомагнітних бур (переважно рівня G1);
- підвищеної авроральної активності у високих широтах;
- незначних коливань параметрів сонячного вітру.
Жодних екстремальних геомагнітних бур (G4–G5) у цьому місяці не спостерігалося.
Геомагнітна активність та вплив на Землю
Вплив сонячної активності червня 2021 був помірним:
- короткочасні HF-радіозатемнення під час M-спалахів;
- слабкі магнітні бурі після приходу CME;
- спостереження полярних сяйв у північних широтах;
- відсутність масштабних збоїв у супутникових або енергетичних системах.
Загалом космічна погода в цей період була характерною для фази поступового зростання сонячного циклу.
Положення в Сонячному циклі 25
Червень 2021 припадав приблизно на перший рік активного розвитку циклу 25. Дані спостережень у цей час свідчили, що:
- реальна активність перевищує ранні прогнози;
- зростання кількості плям відбувається швидше, ніж очікувалося;
- Сонце входить у стабільну фазу підвищеної активності.
Цей період заклав основу для значно інтенсивніших явищ, які спостерігалися у 2022–2024 роках.
Сонце у червні 2021 року характеризувалося:
- переходом від мінімуму до активної фази Сонячного циклу 25;
- помітним зростанням кількості сонячних плям;
- регулярними C- та кількома M-клас спалахами;
- окремими корональними викидами мас;
- слабкими геомагнітними бурями без серйозних наслідків для Землі.
Червень 2021 став важливим етапом раннього розвитку Сонячного циклу 25 і продемонстрував поступове повернення Сонця до активної поведінки після тривалого мінімуму.