Космопанк | Космічний pin-up 1
У ті роки, коли чоловіки ще вірили, що ракети пахнуть бензином і трояндами, а жінки знали, що зорі дивляться на них уважніше, ніж будь-який фотограф, на стінах маленьких перукарень і механічних майстерень з’явилися перші космічні pin-up. Вони були намальовані так, ніби гравітація соромилася торкатися їхніх тіл, а скафандри відкривали більше, ніж приховували.
Читати далі »Космопанк | Космічний pin-up 1Космопанк | Ракетні будинки. Хроніки Професора Мерідіана 2
Глава I: «Повернення з орбіти»
Орбіта перетворюється на населений космічний континент
Минуло 4 роки з того дня, коли Домоцилій-1 залишив поверхню Землі.
Услід за ним — поступово, обережно —
піднялися інші.
Космопанк | Ракетні будинки. Хроніки Професора Мерідіана
Повість у 5 главах. Занотовано його сусідом та приятелем, містером Абнером Клопсом.
Читати далі »Космопанк | Ракетні будинки. Хроніки Професора МерідіанаМентальне освоєння Місяця
Ментальне освоєння Місяця — це коли людина, сидячи на порозі свого світу, відчуває, що сріблясті кратери і тиша космосу стають рідними, а його уява, мов легкий вітер, проводить її крізь гори та долини чужого світу, перетворюючи його на частину власної душі.
Читати далі »Ментальне освоєння МісяцяКосмопанк | Ракетні будинки
Том I: Відрив від Землі
Історія записана за спогадами містера Абнера Клопса, джентльмена й мешканця будинку №3 на Вікторіанському Бульварі, м. Лондон, 1891 рік.
Читати далі »Космопанк | Ракетні будинкиПарадокс Фермі та межі сприйняття: чи можемо ми побачити цивілізацію, яка перевищує наш когнітивний масштаб?
1. Питання, яке може бути поставлене неправильно
Парадокс Фермі зазвичай формулюють просто: якщо Всесвіт настільки великий, якщо зірок мільярди, якщо планети з потенційно придатними умовами існують у величезній кількості — то де всі?
Це питання здається логічним лише за одного прихованого припущення: що розвинена цивілізація повинна бути для нас очевидною.
Ми уявляємо пошук як виявлення сигналу. Має бути повідомлення. Має бути корабель. Має бути конструкція. Має бути слід технологічної діяльності.
Але це припущення базується на нашому власному етапі розвитку.
Можливо, головна проблема полягає не у відсутності інших цивілізацій, а у відсутності у нас здатності розпізнати їх.
Читати далі »Парадокс Фермі та межі сприйняття: чи можемо ми побачити цивілізацію, яка перевищує наш когнітивний масштаб?Парадокс Фермі і проблема когнітивної роздільної здатності
«Де вони?» — питання, яке може бути поставлене неправильно
У 1950 році Енріко Фермі, обговорюючи можливість існування позаземних цивілізацій, сформулював знамените питання:
«Де всі?»
Логіка здавалася простою.
Всесвіт старий — близько 13,8 мільярда років.
Галактика Чумацький Шлях містить сотні мільярдів зірок.
Навіть якщо технологічні цивілізації виникають рідко, за достатнього часу одна з них мала б поширитися по галактиці.
Позаземні прояви
Позаземні прояви — це будь-які явища, об’єкти, структури, сигнали або впливи, які не мають задовільного пояснення в рамках сучасної земної науки, технології, біології чи культури, але демонструють ознаки походження поза Землею або поза людською цивілізацією.
Читати далі »Позаземні проявиПозаземні прояви | D1. Радіосигнали та електромагнітні пакети
(Таксономія EM-проявів штучного або потенційно позаземного типу)
Ця категорія охоплює електромагнітні (ЕМ) сигнали, які можуть бути інтерпретовані як штучні, техногенні, або такі, що не вписуються у відомі природні джерела. Основний критерій — наявність невипадкової структури, модуляції або інформаційного навантаження.
Читати далі »Позаземні прояви | D1. Радіосигнали та електромагнітні пакетиМаяки техносигнатур: чому вузькосмуговий сигнал вважається найімовірнішим способом заявити про своє існування
Протягом більшої частини історії пошуку позаземного розуму суспільна уява була зайнята питанням змісту повідомлення. Якою мовою воно буде написане? Яку матиме структуру? Чи міститиме математичні істини, карти зоряного неба або опис біології іншої цивілізації?
Читати далі »Маяки техносигнатур: чому вузькосмуговий сигнал вважається найімовірнішим способом заявити про своє існуванняLightSail 2 – американський космічний апарат із сонячним вітрилом
LightSail 2 — це американський космічний апарат із сонячним вітрилом, розроблений організацією The Planetary Society, який у 2019 році вперше в історії приватної ініціативи продемонстрував керований політ та зміну орбіти за рахунок тиску сонячного світла. Місія стала важливим доказом того, що сонячні вітрила можуть ефективно використовуватися для орбітального маневрування малих супутників без використання палива.
Читати далі »LightSail 2 – американський космічний апарат із сонячним вітриломIKAROS (Interplanetary Kite-craft Accelerated by Radiation Of the Sun) – японський космічний апарат
IKAROS (Interplanetary Kite-craft Accelerated by Radiation Of the Sun) — це японський космічний апарат, запущений у 2010 році, який став першим у світі міжпланетним зондом, що успішно продемонстрував роботу сонячного вітрила в глибокому космосі. Місія була реалізована Японським агентством аерокосмічних досліджень (JAXA) і довела практичну працездатність технології використання тиску сонячного випромінювання для керованого польоту між планетами.
Читати далі »IKAROS (Interplanetary Kite-craft Accelerated by Radiation Of the Sun) – японський космічний апаратКратер Чаппе (Chappe) | Місяць
Чаппе (Chappe) — ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований поблизу південно-західного краю супутника. Він лежить на межі з великою кільцевою рівниною Хаузен і знаходиться в сильно пересіченій, горбистій місцевості.
Читати далі »Кратер Чаппе (Chappe) | МісяцьКратер Чаппелл (Chappell) | Місяць
Чаппелл (Chappell) — ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований у північній півкулі, безпосередньо на північ від кратера Дебай. Він знаходиться в сильно кратерованій і щільно «перепрацьованій» ударними подіями області поверхні.
Читати далі »Кратер Чаппелл (Chappell) | МісяцьКратер Шарльє (Charlier) | Місяць
Шарльє — великий і сильно еродований ударний кратер на зворотному боці Місяця. Розташований у північній півкулі, на північний захід від кратера Thiel і на південний схід від кратера Quetelet.
Читати далі »Кратер Шарльє (Charlier) | МісяцьКратер Чосер (Chaucer) | Місяць
Чосер — ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований на захід від обширної рівнини Hertzsprung. Він знаходиться на північний захід від кратера Vavilov і на схід від пари кратерів Tsander–Kibal’chich.
Читати далі »Кратер Чосер (Chaucer) | МісяцьКратер Шовене (Chauvenet) Місяць
Шовене (Chauvenet) — ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований на північний схід від великого кратера Ціолковський. Поблизу, на відстані приблизно одного діаметра кратера на північний захід, лежить кратер Тен Бруггенкате.
Читати далі »Кратер Шовене (Chauvenet) МісяцьЕфект Ярковського як рушійна сила астероїдів у люки Кірквуда – Олексій Голубов
Олексій Голубов розглядає ефект Ярковського як механізм, який впливає на рух астероїдів через люки Кірквуда, розриви в головному поясі астероїдів. Цей ефект важливий для розуміння еволюції астероїдів і їхньої динаміки. Лекція була представлена на конференції CAMMAC-2023.
Позаземні прояви | C3.4. Принципи роботи (розширена систематизація)
C3.4.1. Електромагнітні принципи
C3.4.1.1. Нестандартні механізми EM-генерації
Читати далі »Позаземні прояви | C3.4. Принципи роботи (розширена систематизація)Кратер Клаузіус (Clausius) | Місяць
Клаузіус (Clausius) — невеликий ударний кратер у південно-західній частині Місяця, розташований у межах рівнини, відомої як Лакус Ексцелленціае. Кратер повністю оточений базальтовими лавовими породами морського типу.
Читати далі »Кратер Клаузіус (Clausius) | МісяцьКосмопанк | Космічна церква. Храм Святого Віноченцо, що рушив у вічність
В місті Флоренція, де кам’яні бруківки пам’ятають кроки Данте,
стояв храм Святого Віноченцо — велична церква з арками, прикрашена мозаїками,
що сяяли кольорами, немов зорі на нічному небі.
Що «Вояджер» виявив на краю Сонячної системи
Уявіть собі подорож довжиною майже в півстоліття. У 1977 році два космічні зонди, Voyager 1 та Voyager 2, вирушили в епічну експедицію, яка змінила наше розуміння Всесвіту. Вони розгадали безліч космічних таємниць, зробили неймовірні відкриття та подолали понад 24 мільярди кілометрів, залишаючись символами людської допитливості та інженерної майстерності. У цьому відео ми розповімо про їхній шлях — від історичного “Великого туру” планет Сонячної системи до подорожі в міжзоряний простір. Ви дізнаєтеся, як старі, але надійні технології дозволили цим космічним піонерам перевершити всі очікування. Зазирнімо у далекі куточки Всесвіту разом із Voyager та відкриймо для себе історію найвидатнішої місії в історії дослідження космосу.
Місячна база – перші 10 000 днів
Початок роботи бази на Місяці починається з Місячної космічної станції. Саме туди причалює місячний корабель HLS (Human Landing System), збираючи астронавтів, щоб доставити їх на поверхню Місяця.
Читати далі »Місячна база – перші 10 000 днівПозаземні прояви | F3.3. Археологічні та техноархеологічні залишки
Аномалії матеріальної культури та залишків цивілізацій, що не вписуються у відомі археологічні, технологічні або хронологічні рамки. Включають об’єкти та матеріали з незрозумілим призначенням, позаземні чи позаісторичні технологічні ознаки, аномальні фізичні сліди.
Читати далі »Позаземні прояви | F3.3. Археологічні та техноархеологічні залишкиПротон-протонний ланцюжок
Олексій Голубов, професор кафедри астрономії та космічної інформатики, детально розглядає процес протон-протонного ланцюжка (pp-ланцюжок), який є основним механізмом енерговидобутку в зорях типу Сонця. Лекція охоплює всі основні етапи pp-ланцюжка, включаючи утворення нейтрино і порівняння цього процесу з іншими термоядерними циклами, як-от CNO-цикл.
Сузір’я Волопас (Bootes, Boo)
Волопас (Bootes, Boo) — це одне з найбільш яскравих сузір’їв північного небесного екватора, яке легко знайти на небі завдяки видимій яскравій зірці Арктур. Сузір’я Волопас є частиною групи сузір’їв, які зображають міфологічних персонажів, і у випадку Волопаса, він асоціюється з пастухом або охоронцем стад.
Читати далі »Сузір’я Волопас (Bootes, Boo)Низька навколомісячна орбіта
Низька навколомісячна орбіта.









