Перейти до вмісту

Все

Як ми знаємо, скільки років Сонцю

Який вік Сонця? Як ми дізналися вік Сонця? На скільки ще вистачить “палива” нашій зорі до того, як вона поглине внутрішні планети під час свого розширення? На усі ці запитання ви отримаєте відповіді у цьому чудовому відео від астрономів Royal Museums Greenwich.

Позаземні прояви | A1.1.2. За оптичною поведінкою

Класифікація об’єктів за тим, як вони взаємодіють зі світлом та оптичними сигналами. Оптичні властивості можуть бути постійними або змінними залежно від умов спостереження, кута огляду чи зовнішніх факторів.

Читати далі »Позаземні прояви | A1.1.2. За оптичною поведінкою

Що Бачить Телескоп Вебба? – Секрети Перших Галактик

Відео присвячене космічному телескопу Джеймса Вебба, який дозволяє зазирнути в минуле Всесвіту на мільярди років. Розглядаються його технології, наукові відкриття, принцип роботи, інфрачервоне випромінювання та можливості телескопа у вивченні перших галактик і Великого вибуху. Відео доступне для всіх, хто цікавиться астрономією, космосом і сучасними науковими проривами.

Позаземні прояви | C5.2. Часові модифікації

(ознаки впливу на темп, послідовність та структуру часу в локальних або розширених областях)

Читати далі »Позаземні прояви | C5.2. Часові модифікації

Кратер Андерс (Anders) | Місяць

Кратер Андерс — це зношений ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований на південному заході від величезного басейну Апполон. Він отримав свою назву на честь американського астронавта Вільяма Андерса, члена екіпажу місії «Аполлон-8», яка в 1968 році здійснила перший обліт Місяця.

Читати далі »Кратер Андерс (Anders) | Місяць

Датчики CCD (Charge-Coupled Device) Датчики

CCD (Charge-Coupled Device) — це напівпровідникова технологія, яка використовується для створення датчиків зображення. CCD-датчики є основними конкурентами CMOS-датчиків у галузі захоплення зображень. Ці датчики зберігають і передають електричні заряди, що утворюються під дією світла, для подальшого оброблення та перетворення в зображення. Вони широко використовувалися в цифрових фотоапаратах, телескопах, наукових приладах та відеокамерах.

Читати далі »Датчики CCD (Charge-Coupled Device) Датчики

Космос UA | YouTube-канал

На цьому каналі ми популяризуємо науку, космос та астрономію. Тут вас чекають цікаві теми, астрономічні новини, науково-популярні аудіокниги і просто космічний релакс.

Космічна економіка

Космічна економіка — це сукупність економічних діяльностей, продуктів і послуг, пов’язаних із освоєнням, дослідженням, використанням і управлінням космічним простором для створення економічної цінності та суспільної користі. Вона охоплює як традиційні державні програми, так і комерційні ініціативи від приватних компаній, що перетворюють космос із виключно наукового та стратегічного середовища на потужний економічний сектор.

Читати далі »Космічна економіка

Позаземні прояви | F3.2.3. Раптові появи або зникнення біологічних ніш

Аномальні біосферні події, за яких екологічні ніші виникають або зникають у часових масштабах, що не відповідають відомим еволюційним, кліматичним або екосистемним процесам.

Читати далі »Позаземні прояви | F3.2.3. Раптові появи або зникнення біологічних ніш

Кратер Бебкок (Babcock) | Місяць

Бебкок — це великий ударний кратер на зворотному боці Місяця з нерівним обсипаним валом і відносно пласким, лавовим дном. Його названо на честь американського астронома та фізика Г. Д. Бабкока.

Читати далі »Кратер Бебкок (Babcock) | Місяць

Кратер Кограм

Кратер Кограм – ударний метеоритний кратер в Хабаровському краї. Діаметр 50 км, вік 1050 млн. років.

Europa Clipper – перша місія до крижаного супутника Юпітера | Всесвіт UA

Європа, крижаний супутник Юпітера, майже напевно має величезний океан під своєю крижаною оболонкою. Насправді, вчені вважають, що цей океан містить вдвічі більше води, ніж усі океани Землі разом узяті.

Читати далі »Europa Clipper – перша місія до крижаного супутника Юпітера | Всесвіт UA

Позаземні прояви | A5.2. Топологічні розриви

Топологічні розриви — це клас просторових аномалій, у яких структура простору перестає бути безперервною або однозначно зв’язаною. На відміну від звичайних гравітаційних чи оптичних ефектів, топологічні розриви передбачають зміну самої конфігурації простору: виникнення нових зв’язків, коротких шляхів між географічно віддаленими точками, або локальну фрагментацію просторової тканини. Такі явища характеризуються порушенням класичних уявлень про простір як неперервну евклідову структуру й часто пов’язані з короткотривалими або локальними деформаціями метрики.

Читати далі »Позаземні прояви | A5.2. Топологічні розриви

Кратер Бхабха (Bhabha) | Місяць

Бхабха — це великий ударний кратер на далекій стороні Місяця, розташований у південній півкулі поблизу східного краю цієї області. Названий на честь індійського фізика Хомі Джехангір Бхабха.

Читати далі »Кратер Бхабха (Bhabha) | Місяць

Кратер Арцимович (Artsimovich) | Місяць

Арцимович — невеликий імпактний кратер на видимій стороні Місяця, розташований на рівнинах Mare Imbrium, що має майже круглу форму й чітку чашеподібну морфологію.

Читати далі »Кратер Арцимович (Artsimovich) | Місяць

Кратер Адамс (Adams) | Місяць

Адамс — ударний кратер на Місяці, розташований у південно-східній частині видимої півкулі, поблизу місячного лимба. Він лежить на південний захід від кратера Лежандр, на північний захід від кратера Гасе та на південний захід від кратера Фурнеріус. На південному заході від Адамса знаходиться система рилів, відома як Ріма Гасе, найдовший з яких простягається на південний схід.

Читати далі »Кратер Адамс (Adams) | Місяць

1967. Ентоні Хьюіш (Antony Hewish) і Джоселін Белл (Jocelyn Bell) відкрили пульсари (нейтронні зірки)

У 1967 році Джоселін Белл, працюючи під керівництвом Ентоні Хьюіша, виявила перші пульсари — нейтронні зірки, які випромінюють радіохвилі з дуже високою частотою та регулярністю.

Читати далі »1967. Ентоні Хьюіш (Antony Hewish) і Джоселін Белл (Jocelyn Bell) відкрили пульсари (нейтронні зірки)

Позаземні прояви | A2.6. Потенційні механізми (гіпотетичні, класифікаційні, не пояснювальні)

A2.6. Потенційні механізми — це класифікаційна категорія, призначена для систематизації гіпотетичних фізичних принципів, які могли б пояснювати кінематичні аномалії невідомих повітряних та космічних об’єктів (UAP). Вона не претендує на опис реальних технологій або підтверджених моделей, але служить для впорядкування типів можливих механізмів, що випливають із зафіксованих явищ: неінерційний рух, надшвидкі маневри, відсутність аеродинамічних ефектів та порушення очікуваних обмежень енергії й імпульсу.

Читати далі »Позаземні прояви | A2.6. Потенційні механізми (гіпотетичні, класифікаційні, не пояснювальні)

Кратер Ге Люссака (Gay-Lussac) | Місяць

Кратер Ге Люссака — це малий ударний кратер на Місяці, розташований на південному заході від кратера Коперник в південних передгір’ях гір Montes Carpatus, на південний захід від Моря Дощів (Mare Imbrium). Він отримав свою назву на честь французького фізика та хіміка Жозефа Луї Жоржа Гея-Люссака.

Читати далі »Кратер Ге Люссака (Gay-Lussac) | Місяць

Позаземні прояви | A4.2. Магнітні аномалії

Магнітні аномалії в контексті позаземних проявів — це нетипові, локалізовані або динамічні порушення магнітного поля, які не узгоджуються із природними геомагнітними процесами, техногенними джерелами або моделями магнітної взаємодії відомих об’єктів. Ці явища можуть виникати у присутності невідомих об’єктів, у зонах їхнього передбачуваного руху або залишатися як довготривалі «сліди» після їх появи.

Читати далі »Позаземні прояви | A4.2. Магнітні аномалії

Море Пізнане | Mare Cognitum | Місяць

Море Пізнане — невелике місячне море, яке утворює південний схід басейну Океану Бур і лежить трохи на захід від видимого центру Місяця. Воно має середній діаметр 350 км і межує з Рифейськими горами на північному заході та Маре Хмар на південному сході.

У цьому районі впав космічний апарат Ranger 7. У 1971 році «Аполлон-14» приземлився поблизу Маре Пізнаного у кратері Фра Мауро .

Селенографічні координати центру : ☾ 10,53° пд.ш. 22,31° зх.д.

Сонце у січні 2024 року

У січні 2024 року Сонце перебувало в періоді максимуму Сонячного циклу 25, який характеризувався вкрай високою активністю сонячних плям, спалахів та пов’язаних явищ. Ця фаза активності була однією з найпотужніших за кілька десятиліть — з численними M‑ і деякими дуже сильними X‑клас спалахами (хоча найпотужніші X‑спалахи цього циклу здебільшого відбулися наприкінці 2023 року), а також регулярними випромінюваннями та корональними викидами маси (CME).

Читати далі »Сонце у січні 2024 року

Кратер Штернфельд | Місяць

Кратер Штернфельд — це великий ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований на південному заході від кратера Пашена та на південний захід від меншого кратера Лодигін. Він отримав свою назву на честь радянського вченого з космічної техніки Арі Абрамовича Штернфельда (1905–1980).

Читати далі »Кратер Штернфельд | Місяць

Кратер Катерина (Catharina) | Місяць

Кратер Катерина (Catharina) — великий давній ударний кратер на видимому боці Місяця, розташований у центрально‑південних високогір’ях між уступом Rupes Altai та морем лавового плато Mare Nectaris. Це одне з трьох помітних утворень разом із кратерами Theophilus та Cyrillus.

Читати далі »Кратер Катерина (Catharina) | Місяць

Зорі та їх особливості

Перша лекція до нашого освітнього курсу “Variable Stars Lectures”, розробленого спеціально для підготовки майбутніх учасників TESS-UA-2024 та подальших наукових проєктів з дослідження змінних зір.

Читати далі »Зорі та їх особливості

Сузір’я Золота Риба (Dorado, Dor)

Золота Риба (Dorado, Dor) — сузір’я південного неба, яке отримало свою назву через асоціацію з рибою Dorado, що в англійській мові відома як golden dorado або mahi-mahi. Це одне з яскравих і помітних сузір’їв південного неба, що містить кілька цікавих астрономічних об’єктів.

Читати далі »Сузір’я Золота Риба (Dorado, Dor)

Катена Артамонова (Catena Artamonov) | Місяць

Катена Артамонов — це ланцюг імпактних кратерів (catena) на зворотному боці Місяця, що простягається поруч із кратером Artamonov. Це не окремий кратер, а протяжна серія ударних утворень.

Читати далі »Катена Артамонова (Catena Artamonov) | Місяць