Все

Цей розділ охоплює випадки, коли цифрові дані демонструють некласичну поведінку в часовому або частотному вимірі: нестабільність, циклічність, багатошаровість або «аномальну логіку» організації елементів.
Такі явища можуть вказувати на наявність нетривіальних методів передачі, обробки або структурування інформації, які не збігаються з земними моделями.

Timelapse з фотографіями з NASA STEREO, ahead Cor2

Листопад 2023 був активним місяцем у житті Сонця, яке в цей період продовжувало свою роботу в рамках 25‑го сонячного циклу з численними сонячними явищами — спалахами, корональними викидами мас і пов’язаними геомагнітними ефектами.

Цей клас феноменів описує випадки, коли група людей одночасно переживає зміни сприйняття, які:

• не мають фізичного стимулу або зовнішнього сенсорного джерела;
• мають високий ступінь внутрішньої когерентності між учасниками;
• не можуть бути пояснені психологічним зараженням, навіюванням або колективною уявою через їхню структурну точність.

Екстремальні планети з розпеченими поверхнями, скляними дощами та безпросвітною темрявою.

Світ раптово опиняється на межі катастрофи після таємничого космічного явища — більшість людей втрачають зір після спостереження за яскравими спалахами в небі (ймовірно, супутникова чи біологічна зброя).

Лисичка (лат. Vulpecula) — це маленьке сузір’я на північному небі, яке розташоване між сузір’ями Лебідь (Cygnus) і Стрілець (Sagittarius). Вона є однією з менш помітних частин неба, але її форма нагадує маленьку лисичку, що є символом хитрості та спритності в багатьох культурах.

Феномен, за якого кілька людей одночасно отримують однакові об’ємні, структуровані інформаційні «пакети» — символічні, концептуальні, смислові або мовні.
Характеризується раптовістю, високою узгодженістю результатів і відсутністю фізичних чи комунікаційних каналів, що могли б пояснити синхронізацію.

Валерія Ричагова, аспірантка кафедри астрономії та космічної інформатики, розглядає розподіл “помаранчевої” речовини на поверхні астероїда 4 Веста за даними Framing Camera місії Dawn. Доповідь містить колориметричні відношення ділянок у середніх широтах Вести, спектри «помаранчевих» плям та оточуючої їх речовини. Виявлено кореляцію між альбедо та поглинанням на довжині хвилі 0.4 μm, а також показано варіації у формі, розмірі, чіткості меж і нахилу спектру цих покладів.

Нептун — найвіддаленіша планета Сонячної системи, названа на честь римського бога води та морів. Відкриття й дослідження планети Нептун почалося з моменту відкриття Урана, з 1781-го року. Усі відомі планети Сонячної системи рухалися так, як передбачали астрономи, натомість Уран постійно то відставав від розрахунків, то поспішав.

Кратер Камелот (Camelot) — невеликий ударний кратер на поверхні Місяця, розташований у долині Taurus–Littrow, поблизу місця посадки космічної місії Apollo 17. Під час цієї місії астронавти здійснили геологічні спостереження та відбори зразків поблизу його краю.

Безумовно, кільця Сатурна – це одна з головних окрас нашої Сонячної системи.

Систематичні групові реакції, що не пояснюються комунікацією, культурними мемами або соціальним навчанням.

Борель — це невеликий ударний кратер на видимій стороні Місяця, розташований у південно‑східній частині Моря Спокою. Він названий на честь французького математика Еміля Бореля.

Чебишев (Chebyshev) — великий ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований у південній півкулі. Поруч із ним знаходиться дещо менший кратер Лангмюр, який врізається в східно-південно-східний край Чебишева, утворюючи ланцюг великих кратерів разом із Броуером.

Відео про межу Сонячної системи: хмара Оорта, джерело довгоперіодичних комет, їхні орбіти, загрози для Землі, а також вплив Чумацького Шляху. Від древніх теорій до сучасних відкриттів про космічні об’єкти, що нас оточують.

Кратер Брашер — це стародавній ударний кратер на зворотному боці Місяця, який має невелику глибину та різко стерті ознаки після численних імпактів, зокрема викинутих матеріалів від сусідніх великих кратерів. Він розташований у південній півкулі біля великого валоподібного утворення Antoniadi.

Аріадей — невеликий імпактний кратер на видимій стороні Місяця, розташований на західному узбережжі Mare Tranquillitatis. Разом із сусіднім кратером Ariadaeus A він утворює подвійне ударне утворення.

C1.2.1. Відсутність традиційної тяги

Ознаки, що прямо суперечать відомим принципам руху літальних апаратів:

Двигун Merlin 1B — це друга версія рідинного ракетного двигуна, розробленого компанією SpaceX для використання в ракетах Falcon 1 та Falcon 9. Він став етапом між початковим Merlin 1A та більш вдосконаленим Merlin 1C. Хоча Merlin 1B не був використаний у жодному запуску, його розробка дозволила SpaceX отримати цінний досвід та підготуватися до подальших досягнень у галузі ракетних технологій.

(некорпусні або частково матеріальні конструкції, що проявляються через впорядковану енергетику, топологію чи просторові властивості)

Ця категорія охоплює утворення, які не мають традиційної фізичної структури, але демонструють організованість, стабільність та потенційну штучність через поведінку полів, енергетичних конфігурацій або зміну властивостей простору. Вони можуть функціонувати як енергетичні мережі, навігаційні решітки, елементи керування просторовою метрикою або прояви невідомих технологій.

Арплтон — це великий та сильно еродований ударний кратер на невидимому з Землі боці Місяця, в північній півкулі, з розмитим ободом та нерівним дном внаслідок численних пізніших імпактів.

Аполлон-16 – п’ята пілотована місія, під час якої астронавти висадилися на поверхню Місяця.

Аналізуючи дані про місячні кратери, надані інструментом Diviner на борту Lunar Reconnaissance Orbiter, вчені зробили захоплююче відкриття про історію зіткнень із Землею та Місяцем.

Чи знали ви, що у Меркурія, Місяця і навіть Плутона насправді є атмосфера? Чому ці атмосфери майже непомітні? Які фактори впливають на існування атмосфер планет і супутників? І до чого тут друга космічна швидкість?

Ракетні паливні двигуни відходять у минуле. Починається ера іонних двигунів. ККД (коефіцієнт корисної дії) найкращих ракет на хімічному паливі становить всього 35%, а іонні двигуни мають цілих 90%. Вже відбуваються перші випробування іонного двигуна, котрий може працювати на повітрі з навколишньої атмосфери. Такий двигун дозволить ракетам перебувати в космосі практично необмежену кількість часу.

Уран – сьома планета Сонячної системи з найхолоднішою температурою та унікальним кутом нахилу. Загальні відомості про планету, особливості її внутрішньої будови, та, зрештою, яке відношення до неї має анлгійський письменник Вільям Шекспір?