Сонячна система

Кратер Броуер — великий стародавній ударний кратер на зворотному боці Місяця, із сильно зношеними краями й нерівним дном, розташований серед численних імпактних структур південної півкулі.

Листопад 2020 був періодом перехідної активності на Сонці: з однієї сторони зірка все ще виходила з сонячного мінімуму, який тривав кілька останніх років (частина переходу між 24‑м і 25‑м сонячними циклами), а з іншої — почали з’являтися більш виражені магнітні області, сонячні плями та спалахи, що свідчило про поступове наростання активності Сонячного циклу 25.

Сонце піднімалося над Royal Makadi так, ніби вирішило народитися саме цього ранку і вперше у житті. Пустельні гори на горизонті сяяли золотом, що танцювало на хвилях Червоного моря, а сама вода здавалася настільки прозорою, що можна було побачити, як у ній сплять давні легенди.

Як би ви шукали воду на Місяці? Місячеий дослідний орбітальний апарат НАСА має унікальну ідею: підрахувати нейтрони, що надходять від Місяця!

Кратер Олександр — це великий ударний кратер на Місяці, розташований на північному заході від Моря Ясності (Mare Serenitatis). Він отримав свою назву на честь Олександра Македонського (356–323 до н. е.), великого полководця та засновника світової імперії.

Кратер Бернуллі — це місячний ударний кратер, розташований у північно-східній частині видимого боку Місяця. Він має майже круглу форму, з центральним піком та незначними виступами обода по периметру.

Альзофі — це імпактний ударний кратер на видимій стороні Місяця, розташований у грубих південно-центральних височинах супутника Землі. Він має кілька дрібних супутників і чітко виражений вал із малою ерозією.

У березні 2024 року Сонце перебувало в активній фазі Сонячного циклу 25, що характеризується високою частотою сонячних спалахів, появою активних регіонів (сонячних плям), корональними викидами мас (CME) та впливом сонячної активності на геомагнітну погоду Землі.

Аполлон-11 був першим космічним польотом, який висадив перших людей на Місяць. Цей унікальний документальний фільм розповідає про цю історичну місію очима всіх трьох астронавтів і кількох високопосадовців НАСА, які брали в ній участь.

Борман — це великий ударний кратер на зворотній стороні Місяця, розташований у південній півкулі всередині великого басейну Аполо. Він названий на честь американського астронавта Френка Бормана, командира місії Аполлон‑8.

Кратер Ератосфен — великий ударний кратер на видимій стороні Місяця, розташований на межі між Морем Дощів та Затокою Спеки. Цей кратер є важливим геологічним об’єктом, оскільки визначає початок ератосфенового періоду в місячній геологічній шкалі, що тривав близько 3,2 мільярда років тому.

Бергстранд — ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований на південний схід від великого кратера Айткен. Його обод майже круглий, але західна частина перекрита більшим сателітним кратером Bergstrand Q.

Кратер Альохін — великий ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований у південній півкулі. Він названий на честь радянського конструктора ракетної техніки Миколи Павловича Альохіна (1913–1964). Офіційна назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році.

Дані Lunar Reconnaissance Orbiter були використані для створення візуалізації каналу Ріма Принц і вулканічної западини Віра на Місяці.

Клерк (Clerke) — невеликий ударний кратер на Місяці, розташований поблизу східного краю моря Море Ясності (Mare Serenitatis), у межах системи борозен Rimae Littrow. Поблизу нього розташована зона посадки місії Apollo 17.

Кратер Олдрін — малий ударний кратер на видимій стороні Місяця, розташований на південному заході від Моря Спокою (Mare Tranquillitatis). Він є частиною групи кратерів, названих на честь астронавтів місії «Аполлон-11».

Анвіль — це невеликий ізольований імпактний кратер на видимій стороні Місяця, розташований у північній частині Mare Fecunditatis. Він має майже круглу чашоподібну форму з чітким краєм і малою ознакою ерозії.

Ариабгата — це залишок імпактного кратера на видимій стороні Місяця, що значною мірою затоплений лавою й нині представлений тільки залишками обода, що виступають над поверхнею місячного моря.

Холодні пастки вуглекислого газу (або холодні пастки газів) — це особливі області на Місяці (або інших небесних тілах), де температура настільки низька, що деякі гази, зокрема вуглекислий газ (CO₂), можуть конденсуватися в тверде або рідке зберігання. Ці пастки розташовані в постійній тіні, наприклад, у глибоких кратерах поблизу полюсів Місяця, де сонячне світло ніколи не потрапляє.

Бобійє — це невеликий імпактний ударний кратер на видимій стороні Місяця, у південно-західній частині Моря Серенітатіс (Mare Serenitatis), що має чашоподібну форму та чіткі краї. Він названий на честь французького геометра Етьєна Бобійє.

CME +++

З року в рік місяць, здається, ніколи не змінюється. Зараз кратери та інші утворення здаються постійними, але Місяць не завжди виглядав так. Завдяки апарату NASA Lunar Reconnaissance Orbiter тепер ми маємо кращий погляд на історію Місяця.

Відео з центром Сонця, зняте NASA STEREO для березня 2024 року.

Альпи — це гірський хребет на північній частині видимої півкулі Місяця, що утворює північну межу Місячного моря Моря Дождів.

Місяць — дуже загадкове місце, де поки що побувала відносно мала кількість людей. Але, думаємо, в недалекому майбутньому ситуація значно зміниться. А поки пропонуємо поговорити про подорожі на місяць, які вже відбулися та звісно ж поговорити і про те, що нас чекає в майбутньому, про перспективи польотів на Місяць.

Читати далі »Планета Юпітер і система Юпітера