Сонячна система

Грудень 2021 року був активним місяцем для нашої зірки — Сонце — у перехідній фазі 25‑го сонячного циклу. У цей період сонячна активність коливалася від помірної до підвищеної, відбувалися магнітні спалахи, сонячні плями та пов’язані з ними космічні явища, які впливали на міжпланетне середовище та магнітосферу Землі. Дані про активність Сонця в грудні зібрані з архівів космічної погоди, прогнозів та спостережень NASA/NOAA.

Білз — це середнього розміру ударний кратер на східному лімбі видимої сторони Місяця, частково перекриваючий вал великого кратера Riemann, і з помірно зруйнованим рельєфом. Він названий на честь канадського астронома Карлайл С. Білза.

Гори Юра – гірський масив у північно-західній частині видимої сторони Місяця. Цей масив гір утворює напівкруглу дугу навколо Затоки Райдуги, яка лежить біля північно-західного берега Моря дощів.

Кратер Анаксимандра — це великий ударний кратер на Місяці, розташований поблизу північно-західного краю супутника. Він поєднується з кратером Анаксимандр D на південь і має кілька супутніх кратерів.

Кратер Ерміт — великий ударний кратер, розташований на північному краї Місяця, поблизу його північного полюса. Цей кратер є одним із найцікавіших об’єктів на місячній поверхні через свої розміри, геологічні особливості та екстремальні температурні умови.

Вчені виявили, що під час метеорних дощів з Місяця виділяється вода. Коли частинка комети стикається з Місяцем, вона випаровується, створюючи ударну хвилю в місячному ґрунті. Для досить великого ударного елемента ця ударна хвиля може пробити сухий верхній шар ґрунту та вивільнити молекули води з гідратованого шару, що знаходиться нижче.

Бехайм — це великий імпактний кратер на видимій стороні Місяця, розташований поблизу східного місячного лимбу, з чіткими залишками терасованих стінок і центральним підвищенням на дні чаші. Його ім’я пов’язане з іменем німецького навігатора та картографа.

Загадковий Юпітер – неймовірно величезна планета, другий за розміром об’єкт у сонячній системі. Вже зараз людство робить перші боязкі кроки до його вивчення, але хто знає, чи вдасться нам колись проникнути в його таємниці, чи газовий гігант назавжди збереже їх у секреті?

Міні-лекція про те, які зміни відбуваються із поверхневим шаром речовини астероїдів із плином часу. Лектор: Валерія Ричагова, аспірантка кафедри астрономії та космічної інформатики фізичного факультуту Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Того вечора, коли небо стало таким темним, що здавалось, ніби забуло повернутись, у нашому старому містечку вперше пролунала «Місячна соната». Вона не з’явилася із запису чи з радіо, як годилося б, а витікла з самого повітря, як аромат старого клена у дворі, що ще пам’ятав дитинство моєї бабусі. Клавіші звучали у темряві, ніби хтось невидимий доторкувався до них, і кожна нота падала на землю, мов роса, що світиться у темряві.

Панорама навколо кратера Гейл, місця дислокації марсохода Curiosity на Марсі.

Кратер Антоніаді — великий ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований у південній півкулі. Цей кратер є одним із найбільших на Місяці, з діаметром 143 км та глибиною 9 км. Він названий на честь французького астронома Ежена Мішеля Антоніаді.

Юрій Миколайович Круглий, провідний науковий співробітник НДІ астрономії ХНУ ім. В.Н. Каразіна, розглядає загрози, пов’язані з астероїдами та метеоритами. У доповіді детально розглядаються історичні події, як-то Челябінський метеорит 2013 року, Тунгуський метеорит 1908 року, а також можливі наслідки зіткнень з астероїдами. Важливу увагу приділено методам спостережень і зусиллям, які докладаються для запобігання астероїдній небезпеці.

Баєр — це ударний кратер на видимому боці Місяця, розташований у південно‑західній частині диска поруч зі значним об’єктом Schiller. Він має майже круглу форму з помітною внутрішньою терасою та відносно плоским дном.

Корольов – великий кратер з гладкими стінками на Місяці. Розташований на невидимій від Землі стороні Місяця. Кратер названий на честь українця Сергія Корольова, конструктора ракетно-космічних кораблів. Діаметр кратера 405 км, , координати центру — 4.4° пд. ш. 157.8° зх. д. Вік кратера – приблизно 3,7 млрд років.

Структура Сонячної системи — це система, що включає в себе Сонце та всі небесні тіла, які обертаються навколо нього, зокрема планети, їхні супутники, астероїди, комети та інші дрібні об’єкти. Ось більш детальний опис її складових:

Апіан — це місячний ударний кратер на видимій стороні Місяця, розташований у південних високогір’ях, що вирізняється зношеною зовнішньою стінкою та відносно гладким дном без очевидного центрального піку.

Під час третьої місії висадки на Місяць команда Аполлон-14 доставили з супутника 42 кг породи. Серед неї дивним чином опинилася і Земна порода, яку астрономи й геологи до того ж вважають дуже давньою — найстарішою відомою людству. Але як земна порода могла опинитися на Місяці? Вся справа у тому, що чотири мільярди років тому, за часів важкого бомбардування Гадейського періоду, Місяць був набагато ближчим до Землі, ніж зараз…

Запрошую у політ над зворотним боком Місяця! Це нові зйомки поверхні Місяця зроблені в 2023 корейським космічним апаратом Danuri (Korean Pathfinder Lunar Orbiter).

Кратер Аль-Біруні — великий ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований на південний захід від кратера Жоліо та на північний схід від кратера Годдард. Названий на честь перського вченого XI століття Абу ар-Рейхана аль-Біруні, відомого своїми працями в астрономії, географії та математиці

Timelapse з фотографіями з NASA STEREO ahead – EUVI 304

Пошук пояснення: Що таке високошвидкісний перетинник? NASA STEREO ahead – COR2 Timelapse, покращене.

Кратер Олден — великий ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований між кратерами Гільберт на північному заході та Мільн на південному сході. Його названо на честь американського астронома Гарольда Олдена (1890–1964).

У листопаді 2024 року Сонце перебувало близько до максимальної фази Сонячного циклу 25, що характеризувалося підвищеною сонячною активністю — значною кількістю спалахів, великою кількістю активних регіонів та можливими геомагнітними наслідками для Землі.

Пам’ятаєте старі часи 80-х?
Коли все було так просто?
Шкода, що я не можу повернутися туди знову
І все могло бути так само.

Ці відстані є середніми і можуть змінюватися в залежності від ексцентриситету орбіт планет, які не є ідеально круглими. Наприклад, Меркурій і Плутон мають більше ексцентричні орбіти порівняно з більш круглими орбітами інших планет.

Хмара Оорта – це найбільш віддалений кордон нашої Сонячної системи вона являє собою величезну хмару, що складається з комет і окреслює сферу навколо нашої зірки. Що ми про неї знаємо? І як наші знання в підсумку допоможуть нам зрозуміти еволюційні процеси утворення зоряних систем. Що в майбутньому допоможе прокласти шлях людства до зірок.