Білз — це середнього розміру ударний кратер на східному лімбі видимої сторони Місяця, частково перекриваючий вал великого кратера Riemann, і з помірно зруйнованим рельєфом. Він названий на честь канадського астронома Карлайл С. Білза.
Селенографічні координати:
Широта: ≈ –14.5°
Довгота: ≈ 89.5° E
Діаметр: ≈ 48 км
Глибина: невідома
Колонж: ≈ 277°
Кратер Beals (Білз) є ударною імпактною структурою середнього розміру на східному краю видимої сторони Місяця, де він лежить частково поверх ободу більшого кратера Riemann. Через своє розташування поблизу місячного лімбу цей об’єкт зазвичай видно з Землі майже збоку й найкраще спостерігається під час сприятливої лібрації.
Ця область поверхні демонструє легко зношений вал без значних внутрішніх ударів, що вказує на відносно «середній» ступінь ерозії порівняно з більш древніми структурами. Внутрішня стінка у північно‑північно‑східній частині вужча, оскільки саме там кратер Beals «вгризається» у вал Riemann.
Дно чаші Beals нерівне й місцями порушене тріщинами чи низькими грядами, особливо в центральній області, але не має великих центральних піків чи ознак значного лавового затоплення. На південному кінці ободу валу помітна легка нерівність, що робить край дещо неправильним.
Під назвою Riemann A цей кратер позначався як сателітний кратер Riemann до 1982 року, коли Міжнародний астрономічний союз (IAU) остаточно присвоїв йому ім’я Beals на честь Карлайла Сміта Білза (Carlyle S. Beals, 1899–1979) — канадського астронома, відомого своїми дослідженнями зоряної спектроскопії та космічної астрономії.
Поруч на захід від Beals розташований великий древній кратер Gauss, що також є важливою орієнтирною точкою для локалізації цієї області Місяця при астрономічних спостереженнях.
Сателітні кратери кратера Білз
За селенографічною номенклатурою IAU сателітні кратери, як правило, позначаються тією ж назвою, що й головний кратер, із додаванням великої латинської літери. Втім, офіційно для Beals не виділено окремих сателітних кратерів у такому форматі — всі менші імпактні структури поблизу розглядались як частини регіону ободів сусідніх великих кратерів (Riemann, Gauss), а не як сателіти Beals.