День Триффідів
Світ раптово опиняється на межі катастрофи після таємничого космічного явища — більшість людей втрачають зір після спостереження за яскравими спалахами в небі (ймовірно, супутникова чи біологічна зброя).
Читати далі »День ТриффідівСвіт раптово опиняється на межі катастрофи після таємничого космічного явища — більшість людей втрачають зір після спостереження за яскравими спалахами в небі (ймовірно, супутникова чи біологічна зброя).
Читати далі »День ТриффідівНа червоному піску Марса стояли вітряки, мов стародавні сторожі часу, і їхні тіні повільно повзли по рівнинах, залишаючи за собою шлейф спогадів, яких ніхто не збирався шукати. Жителі поселення часто підходили до них, ніби до храмів, бо вітряки, на відміну від людей, нічого не забували. Вони пам’ятали пилові бурі, що приходили раз на рік, і навіть голоси першого покоління колоністів, які сміялися, не вміючи уявити, що їхнє життя на цій червоній пустелі стане історією.
Читати далі »Космопанк | Марсіанські вітряки 2На червоній рівнині Марса, де пилові бурі розсіювали спогади про давно зниклі водоспади, стояли вони — вітряки, які ніхто не створював і ніхто не чекав. Вітряки, що здавалося, народилися з марсіанського вітру, наче давні легенди, які приходять до людей у снах. Їхні леза, тонкі й блискучі, кружляли повільно, мов незрілі метелики, що вперше вирвалися на свободу.
Читати далі »Космопанк | Марсіанські вітряки 1В місті Флоренція, де кам’яні бруківки пам’ятають кроки Данте,
стояв храм Святого Віноченцо — велична церква з арками, прикрашена мозаїками,
що сяяли кольорами, немов зорі на нічному небі.
Того року, коли в нашому степовому містечку випав сніг із дрібних зірок, ніхто не здивувався більше, ніж кравчиня Ельвіра. Вона першою помітила, що небесний пил не тане на долоні, а лишає блиск, схожий на театральний грим. Тоді ж на фасаді старого кінотеатру «Орбіта», де вже двадцять років крутили один і той самий фільм про кохання під дощем, з’явився плакат: жінка в космічному корсеті, з червоними губами й поглядом, гострим, як уламок метеорита.
Читати далі »Космопанк | Космічний pin-up 5: СелестаКоли перша ракета злетіла з нашого приморського містечка, старі жінки перехрестилися так само спокійно, як і тоді, коли вперше побачили електричну лампочку. Вони вже знали: світ завжди вигадує нові способи дивувати, але пил на підвіконнях лишається тим самим. Ніхто не здивувався й тоді, коли з неба почали падати листівки із зображенням рудоволосої дівчини в скафандрі, що підморгувала з такою земною безсоромністю, ніби стояла не серед зірок, а на балконі над центральною площею.
Читати далі »Космопанк | Космічний pin-up 4: Аурелія