Все

https://www.youtube.com/watch?v=KQ0Q9E-Cq3g Науковий семінар НДІ астрономії, аспірант Артем Дмитренко та науковий керівник Петро Федоров представляють методи визначення координат вертексу Чумацького Шляху та галактоцентричної відстані Сонця. В роботі використовуються кінематичні дослідження зірок з каталогу Gaia DR3. Метод базується на аналізі зірок у галактичній площині та визначенні кута lxy, що вказує на центр обертання Галактики.

Вчені довго не могли зрозуміти, як сформувалися планети Сонячної системи. Досі невідомо, чи це відбувалося одночасно з формуванням Сонця, чи значно пізніше. Нещодавно було вперше сфотографовано щойно сформовану планету, що обертається навколо нової зірки.

Олексій Голубов розглядає різні аспекти ширини спектральних ліній. У відео йдеться про очікувану нульову ширину ліній, природну ширину, розширення під впливом тиску і Допплерівський ефект. Також детально розглядаються різні типи профілів ліній, зокрема Гаусса, Лоренца і Фойгта.

Активна галактика — це тип галактики, що виявляє велику та інтенсивну активність у випромінюванні електромагнітного випромінювання, зокрема у формі радіо-, оптичного, ультрафіолетового, рентгенівського та гамма-випромінювання. Це явище зазвичай пов’язане з наявністю надмасивних чорних дір у центрах цих галактик, які активізуються при акреції (поглинанні) матерії.

Читати далі »Активна галактика

31 серпня 2012 року довга нитка сонячного матеріалу, яка ширяла в атмосфері Сонця, корона, вибухнула в космос о 16:36 за східним часом. Корональний викид маси, або CME, віддалявся від Сонця зі швидкістю понад 900 миль на секунду. У цьому фільмі показано викид з різних точок зору, знятий Обсерваторією сонячної динаміки NASA (SDO), Обсерваторією сонячно-земних зв’язків NASA (STEREO) і спільною обсерваторією сонячної геліосфери ESA/NASA (SOHO).

Групові феномени, що зачіпають пам’ять спільнот або соціальних груп, включно зі зміною культурних уявлень, синхронною реконструкцією подій і аномальною когнітивною конвергенцією. Ці явища виходять за межі звичних соціально-психологічних механізмів передачі інформації.

Читати далі »Позаземні прояви | F2.6. Аномалії колективної пам’яті

Різець (лат. Caelum — скор. Cae) — це невелике сузір’я на південному небі. Його назва походить від латинського слова “caelum”, що означає «небо» або «небесний об’єм». Сузір’я було введене в астрономію в XVIII столітті французьким астрономом Ніколя-Луї де Лакайлем.

Читати далі »Сузір’я Різець (Caelum – Cae)

Місяць вкритий величезною кількістю кратерів, деякі з яких перевищують цілі країни на Землі, які можуть служити куполами для майбутніх космічних колоній людства. Але якою була б колонія міста-кратера?

Темна сторона Всесвіту. Сергій Парновський, КАУ. Наукова Світлиця 2019.

Відео сонячної плями регіону 3664, зняте 12 травня 2024 року, з використанням Baader Solarfilter.

Унікальні звуки планет, Місяця, чорних дір і космосу, як вченим вдалося їх записати, і що вони розповідають про Всесвіт…

Симпозіум відомих експертів, зокрема Карла Сагана, про позаземне життя.

0:35 – Що означає слово “сусід” в контексті зоряних систем 1:49 – Типи зоряних систем поблизу Сонця 2:46 – Зірки, яких немає у місцевому космосі 5:41 – Проксима Центавра 6:43 – Альфа Центавра 7:53 – Зоря Барнарда 11:54 – Луман 16 12:55 – Субкоричневий карлик 14:20 – Wolf 359 15:50 – Lalande 21185 17:36 – Сіріус 20:25 – Деякі самотні червоні карлики 21:06 – Епсилон Ерідана 23:45 – Тау Кита 27:37 – Все ще найінтригуючий світ поруч із Сонцем

51 Пегаса – перша сонцеподібним зірка головної послідовності, у якій була виявлена ​​екзопланета.

Читати далі »Деякі екзопланетні системи

• https://www.youtube.com/@deep_cosmos

Космос та фізика. Складні речі простими словами.

SN 1901A – наднова, виявлена ​​10 січня 1901 року в галактиці NGC 2535. На момент відкриття він мав максимальну яскравість 14,70 ^м.

Читати далі »Наднова SN 1901A

Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) — установа, яка підпорядкована Державному космічному агентству України та здійснює управління польотами космічних апаратів, дослідження далекого космосу з використанням власних технічних засобів, контроль космічного простору та геофізичний моніторинг, випробування космічної техніки.

Cупутники розміром із Землю, якими вони були б і можливість розвитку життя або колонізації такого світу.

Більшість супутників і багато планет припливно приєднані до більшого світу або зірки, навколо яких вони обертаються, завжди показуючи ту саму сторону, як наш Місяць і Земля. Але як відбувається цей процес?

Глобальне потепління все більше загрожує людству. Принаймні так вважає абсолютна більшість вчених. Цьому є велика кількість причин, які сучасне людство, здається, не готове кардинально вирішувати.

Петлі запуску, драйвери маси та інші типи космічних катапульт дозволяють нам створювати величезні конструкції, обходячи рівняння ракети, щоб зробити подорож у космос значно дешевшою та безпечнішою.

Tier One

Tier One (Перший рівень) – назва першої приватної космічної програми компанії Scaled Composites. Програма існувала в в 90-х – 2004 рр.

У програмі використовується літак-носій White Knight (Білий лицар) та космічний апарат SpaceShipOne.

Читати далі »Tier One | SpaceShipOne

Фіксуються об’єкти, здатні переходити між середовищами з радикально різними фізичними параметрами (густина, в’язкість, тиск, хвильові властивості) без помітної зміни швидкості, траєкторії або енергетичного профілю. Така поведінка суперечить класичній аеродинаміці, гідродинаміці та відомим інженерним рішенням.

Читати далі »Позаземні прояви | A2.1.3. Рух у середовищах із різною густиною без втрати швидкості

F= wq

де F – величина сили тяги, w – швидкість витікання маси відкидання стосовно ракети, q – секундна витрата маси.

Читати далі »Закони ракетного руху

Різкі зміни, що порушують інерцію соціальних процесів.
Виникають патерни, які не мають пояснення у термінах демографії, економіки, політики або культури.
Суспільство поводиться так, ніби отримало нову «архітектуру» взаємодій ззовні або зі схованого рівня.

Читати далі »Позаземні прояви | F2.2. Структурні аномалії у суспільстві

Читати далі »Екзопланети з масою від 50 до 100 мас Землі

Сфера Дайсона – гіпотетична астрооінжеренрна мегаструктура, вперше описана в 1959 році американським фізиком і футурологом Фріменом Дайсоном у науковому журналі Science, в статті під назвою “Пошук штучних зоряних джерел інфрачервоного випромінювання. 

Читати далі »Сфера Дайсона