Все

Загадковий Юпітер – неймовірно величезна планета, другий за розміром об’єкт у сонячній системі. Вже зараз людство робить перші боязкі кроки до його вивчення, але хто знає, чи вдасться нам колись проникнути в його таємниці, чи газовий гігант назавжди збереже їх у секреті?

Згідно з концепцією Міжзоряного прямоточного двигуна Бассарда космічним кораблем на високій йде захоплення речовини з міжзоряного середовища (воднюі пилу) використання цієї речовини в якості робочого тіла (або безпосередньо палива) в термоядерному ракетному двигуні корабля.

Міні-лекція про те, які зміни відбуваються із поверхневим шаром речовини астероїдів із плином часу. Лектор: Валерія Ричагова, аспірантка кафедри астрономії та космічної інформатики фізичного факультуту Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Того вечора, коли небо стало таким темним, що здавалось, ніби забуло повернутись, у нашому старому містечку вперше пролунала «Місячна соната». Вона не з’явилася із запису чи з радіо, як годилося б, а витікла з самого повітря, як аромат старого клена у дворі, що ще пам’ятав дитинство моєї бабусі. Клавіші звучали у темряві, ніби хтось невидимий доторкувався до них, і кожна нота падала на землю, мов роса, що світиться у темряві.

Якщо «перетворити» OTRAG із використанням сучасних технологій, ми отримаємо концепт, що поєднає філософію модульності Кайзера з напрацюваннями SpaceX, Rocket Lab, Relativity Space і навіть стартапів типу SpinLaunch.

Класифікація об’єктів за характером, динамікою та структурою випромінювання, що спостерігається в оптичному або суміжних діапазонах.

Погляд на зірки, від звичайних видів і базової термінології до екзотичних зірок, деякі з яких є цілком гіпотетичними.

Планета HD 224693 b відкрита в 2006 році біля HD 224693 (HIP 118319) – жовтої субгігантської зірки спектрального класу G2IV, приблизно на відстані 306 світлових років у сузір’ї Кита.

Темна матерія  – гіпотетична матерія з нульовим електромагнітним випромінюванням. Темна матерія не випромінює і не розсіює електромагнітне випромінювання, а також не бере участі у сильній (ядерній) взаємодії.

Її існування виявляється лише завдяки гравітаційним ефектам, які вона чинить . Згідно з даними, зібраними на основі спостережень за великими космічними структурами, інтерпретованими з точки зору рівнянь Фрідмана та метрик Фрідмана-Леметра-Робертсона-Уокера , темна речовина становить близько 27% балансу маси-енергії Всесвіту , поряд із звичайною (видимою) речовиною та домінуючою темною енергією.

Панорама навколо кратера Гейл, місця дислокації марсохода Curiosity на Марсі.

Кратер Антоніаді — великий ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований у південній півкулі. Цей кратер є одним із найбільших на Місяці, з діаметром 143 км та глибиною 9 км. Він названий на честь французького астронома Ежена Мішеля Антоніаді.

Юпітер — найбільша планета Сонячної системи. Місія Juno дала найдетальніші знімки цього газового гіганта. У відео розглядаються атмосферні явища, величезні шторми, загадкові вихори, Велика Червона Пляма, а також робота космічного апарата Juno і його відкриття.

Геоморфологічні форми, які демонструють ознаки впорядкованості, симетрії або алгоритмічної організації, що не узгоджуються з відомими природними геологічними процесами.

Юрій Миколайович Круглий, провідний науковий співробітник НДІ астрономії ХНУ ім. В.Н. Каразіна, розглядає загрози, пов’язані з астероїдами та метеоритами. У доповіді детально розглядаються історичні події, як-то Челябінський метеорит 2013 року, Тунгуський метеорит 1908 року, а також можливі наслідки зіткнень з астероїдами. Важливу увагу приділено методам спостережень і зусиллям, які докладаються для запобігання астероїдній небезпеці.

У червні 2022 року Сонце продовжувало перебувати у фазі активного зростання Сонячного циклу 25, який розпочався наприкінці 2019 року. Цей місяць був помітним з точки зору сонячної активності: на сонячному диску з’являлися активні регіони, відбувалися сонячні спалахи класів C і M, спостерігалися корональні викиди маси (CME), а їхні наслідки могли впливати на магнітосферу Землі та спричиняти геомагнітні бурі та аврорні прояви.

На цій ракеті надірвався радянський місячний проект, та і в цілому – радянський проект.

Магнітар – компактний об’єкт ( нейтронна зірка або гіпотетична кварк-зірка ), з надпотужним магнітним полем , B> 10 ¹⁰ Т (10 ¹⁴ Гс ), що регулярно випромінює гамма- та рентгенівські промені (імпульси) або спалахи.

1:20 – Чому ми не можемо подорожувати швидше 2:54 – Концепція Старшот 4:54 – Історія ідеї 5:56 – Технологія сонячного вітрила 9:14 – Концепція “зоряного чіпа” 11:42 – Лазер – як головна проблема місії 13:28 – Низка основних технічних проблем місії 16:09 – Чи все це взагалі реально створити?

Лінійні або мережеві об’єкти в ландшафті, які не можуть бути пояснені природними або історично відомими цивілізаційними процесами. Ці структури часто мають геометричну регулярність, симетрію або складну топологію, що не характерна для природних утворень.

Баєр — це ударний кратер на видимому боці Місяця, розташований у південно‑західній частині диска поруч зі значним об’єктом Schiller. Він має майже круглу форму з помітною внутрішньою терасою та відносно плоским дном.

Hoop Worlds — це тип штучної планети у формі пончика з деякими дивовижними властивостями.

Структура Сонячної системи — це система, що включає в себе Сонце та всі небесні тіла, які обертаються навколо нього, зокрема планети, їхні супутники, астероїди, комети та інші дрібні об’єкти. Ось більш детальний опис її складових:

Корольов – великий кратер з гладкими стінками на Місяці. Розташований на невидимій від Землі стороні Місяця. Кратер названий на честь українця Сергія Корольова, конструктора ракетно-космічних кораблів. Діаметр кратера 405 км, , координати центру — 4.4° пд. ш. 157.8° зх. д. Вік кратера – приблизно 3,7 млрд років.

Просторово локалізовані об’єкти або комплекси, які мають ознаки функціональних центрів діяльності, але не відповідають жодній відомій історичній, культурній або технологічній традиції. Такі структури виглядають не як окремі артефакти, а як вузли системи.

Апіан — це місячний ударний кратер на видимій стороні Місяця, розташований у південних високогір’ях, що вирізняється зношеною зовнішньою стінкою та відносно гладким дном без очевидного центрального піку.

Аномальні способи поширення, синхронізації або виникнення інформації в соціальних системах, які не спираються на відомі комунікаційні канали (медіа, мови, особисті контакти, алгоритмічні рекомендації) або перевищують їх пояснювальні можливості.

Кінофільми про Skylab, ракети Сатурн, космічний шаттл та інші космічні програми, 1962–1984 рр.