Позаземні прояви

Форми, існування яких ґрунтується не на матеріальних структурах, а на стабільних або динамічних фізичних полях (електромагнітних, гравітаційних, плазмових, хвильових). Біологічний та/або технологічний компоненти є вторинними щодо поля, яке забезпечує форму, стабільність, поведінку та функції.

Це категорія структур, у яких біологічний компонент не просто інтегрований у технологічний об’єкт, а є функціональним елементом технологічної системи: сенсором, контролером, виконавчим механізмом, інтерфейсом або «модульною» частиною складнішого технічного комплексу.

Системи, у яких кристалічна організація виступає носієм життєподібних, біологічних або технологічних властивостей. Можуть існувати в режимах самозростання, самоорганізації, інформаційної стабілізації або фізичного керування.

Клас гіпотетичних об’єктів, у яких властивості плазми поєднуються з ознаками, притаманними живим або техніко-подібним системам. Такі структури не є клітинними або органічними у земному сенсі, але демонструють поведінкову чи організаційну складність.

Системи, де біологічний компонент, технологічні структури та фізичні поля утворюють триєдину функціональну організацію. Такі сутності можуть демонструвати нестандартну морфологію, фізичні властивості або інформаційні можливості, недосяжні для кожного компоненту окремо.

Складні комплекси, у яких біологічні та технологічні компоненти не лише інтегровані, а й здатні контролювати, регулювати або переналаштовувати одне одного. Взаємодія відбувається на рівнях, що виходять за межі звичайних кібербіологічних систем: біологічний елемент може підтримувати або змінювати роботу технічного модуля, а технічний — перепрограмовувати або модулювати біологічні процеси.

Великі, видимі неозброєним оком об’єкти, що поєднують характерні ознаки живих організмів (тканини, метаболізм, адаптація) з поведінковими та структурними властивостями, притаманними технічним системам або машинам. Можуть мати високий ступінь функціональної організації, демонструвати спрямовану діяльність або проявляти “технічні” патерни руху.

Об’єкти, створені або сформовані за біохімічними та матеріальними принципами, що не мають аналогів у біології Землі. Можуть нагадувати живе, але не базуються на звичних клітинах, білках або ДНК.

Біологічні системи, у структурі яких інтегровані елементи, що за властивостями нагадують технологічні або інженерні модулі. Такі гібриди перевищують межі традиційної земної біології та демонструють функціональну взаємодію з фізичними процесами, зазвичай властивими штучним пристроям.

Об’єкти, що поєднують характеристики живих організмів і механічних систем. Утворення цієї категорії передбачає наявність елементів конструктивної інженерії у живих структурах (або навпаки — біологічних властивостей у технічних форм).