Це категорія структур, у яких біологічний компонент не просто інтегрований у технологічний об’єкт, а є функціональним елементом технологічної системи: сенсором, контролером, виконавчим механізмом, інтерфейсом або «модульною» частиною складнішого технічного комплексу.
Такі форми можуть мати штучне, гібридне або невідоме походження і функціонувати на принципах, що не вписуються у рамки земної біології.
B5.4.1. Біологічні сенсори та обчислювальні вузли
Живі системи, що працюють як функціональні елементи інформаційних технологій.
Розширені характеристики:
- Клітинні або тканинні матриці, здатні реєструвати мікросигнали: хімічні, температурні, EM, квантові.
- Біо-логічні вузли, що виконують обробку сигналів у реальному часі (біокомп’ютерні схеми, мережі нейроподібних клітин).
- Структури зі змінною чутливістю, які здатні перебудовувати свою сенсорну конфігурацію в залежності від задачі.
- Біологічні елементи з функцією фільтрування інформації, що вибірково передають лише певні типи сигналів.
- Комплекси з багатомодальною чутливістю, що об’єднують одночасно хімічні, оптичні, механічні та електромагнітні канали.
Можливі прояви:
- «Тканинні датчики», що змінюють форму або колір при активації.
- Нейроорганізми, вбудовані в технічні системи навігації.
- Живі обчислювальні ядра з динамічними зв’язками (біологічна логіка).
B5.4.2. Організми-інтерфейси
Гібриди, які забезпечують передачу сигналів між зовнішнім середовищем і технологічною частиною системи.
Розширені характеристики:
- Біологічні форми з високочутливими поверхнями, які працюють як адаптивні інтерфейсні зони (скин-інтерфейси).
- Організми-посередники, що перетворюють середовищні сигнали у технологічні (наприклад, світло → кодові імпульси).
- Хімічні інтерфейси, що запускають технічні процеси через біохімічні реакції.
- Біоелектричні модулі, які зчитують і передають сигнали через мембранний потенціал.
- Форми, здатні до двобічного перекодування: технічний імпульс → біологічна дія → технічний вихід.
Можливі прояви:
- Організм, який «вмикає» технологічну систему при певному подразненні.
- Біологічна мембрана, що працює як модуль зворотного зв’язку.
- «Живі клавіатури» — реактивні структури, що генерують сигнали при дотику чи хімічній зміні.
B5.4.3. Технологічно-біологічні виконавчі елементи
Структури, які здійснюють рух, дію або операцію за технічними командами, але виконуються біологічними засобами.
Розширені характеристики:
- Біомеханічні приводи, що скорочуються або змінюють форму під дією технічного сигналу (електричного, EM, акустичного).
- Живі «роботизовані» м’язи, які працюють як актуатори.
- Гібриди з модульною поведінкою, що реагують лише на певні шаблони команд.
- Системи з динамічною перебудовою, здатні змінювати режим роботи (наприклад, прихованість, швидкість, форма).
- Біо-логічні виконавчі елементи, що демонструють алгоритмічну поведінку (послідовні дії, цикли, умовні переходи).
Можливі прояви:
- «Жива маніпуляторна кінцівка», керована імпульсами.
- Організм, що активує механічну дію — піднімає, притягує, пересуває об’єкти.
- Композиція тканин, які виконують функції технічного сервоприводу.
Додаткові надкласи:
- B5.4.4 — Багатомодульні живі технологічні системи (комбінації сенсорів, виконавчих і логічних елементів).
- B5.4.5 — Програмовані біотех-модулі (біологічні структури, які мають змінні «прошивки» поведінки).