Сонячна система

Кратер Кебеус (Cabeus) — великий ударний кратер на південному полюсі Місяця, відомий тим, що став об’єктом вибору для досліджуваної місії NASA LCROSS у пошуках водяного льоду. Через своє розташування він майже постійно перебуває у глибокій тіні, що робить його цікавим для вивчення криогенних відкладів.

Юрій Круглий, науковець НДІ астрономії Харківського університету, розповідає про експеримент з астероїдом Дідим, який проводився за допомогою місії DART. Метою було змінити траєкторію астероїда, і цей досвід став важливим кроком у захисті Землі від потенційно небезпечних об’єктів. Доповідь була представлена на конференції CAMMAC-2023.

Відео сонячних плям, зняте з використанням Baader Solarfilter на камеру NIKON COOLPIX P900.

Вважається, що Юпітер став причиною падіння астероїда на Землю та знищення більшої частини її життя. Але він також захищає Землю від багатьох загроз.

4K відео сонячних знімків NASA STEREO для всього 2024 року.

Блек — це невеликий імпактний ударний кратер на видимій стороні Місяця поблизу східного місячного лимбу, із чіткими краями та внутрішніми схилами, що спадають до невеликого дна. Він названий на честь шотландського хіміка Джозефа Блека.

Море Дощів (Mare Imbrium) — це друге за розміром місячне море після Океану Бур, розташоване в північному центрі видимого боку Місяця. Воно має діаметр близько 1146 км та площу 830 000 км² (що більше, ніж у двічі більша площа Німеччини).

Кратер Анаксимен — це великий ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований поблизу північно-західного краю видимої частини супутника. Він отримав свою назву на честь давньогрецького філософа та астронома Анаксимена з Мілету.

Cinco — дуже малий ударний кратер у горах Декарта (Descarte Highlands) на Місяці, поблизу місця посадки місії Apollo 16. Кратер входить до групи з п’яти невеликих кратерів, які астронавти умовно назвали «Cinco» (ісп. “п’ять”), і пізніше найбільший із них отримав офіційну назву Міжнародного астрономічного союзу.

00:24 Аеростат для Венери [Європа] 02:55 Orbex дали гроші! [Ганімед] 03:43 Relativity побудує базу! [Каллісто] 04:38 Космічний тягач SpaceVan [Леда] 05:45 Замкова шпарина Hubble [Амальтея] 08:03 Барій в екзопланетах [Карме]

Ашбрук — великий древній імпактний кратер, розташований поблизу південного полюса на зворотному боці Місяця, тому його не видно безпосередньо з Землі. Частина його внутрішнього днища та східна стінка перекриті матеріалом від сусіднього кратера Drygalski.

У червні 2024 року Сонце перебувало в активній фазі максимуму Сонячного циклу 25. Після рекордних геомагнітних бур травня 2024 (зокрема події рівня G5), червень залишався місяцем високої фларингової активності, з численними M-клас спалахами, окремими X-клас подіями та регулярними корональними викидами мас (CME). Активність залишалася підвищеною, хоча без повторення екстремальних бур травневого масштабу.

Василь Григорович Шевченко, професор кафедри астрономії та космічної інформатики, пояснює, як можна визначити форму астероїда за допомогою його кривих блиску. Доповідь зосереджена на методах фотометрії, які допомагають вивчити фізичні властивості астероїдів, а також інтерпретацію отриманих даних для розуміння їхньої форми та структури.

Кратер Б’юрд (Byrd) — великий неправильної форми ударний кратер на північному полюсі Місяця, що межує з іншим великим кратером Peary та має сильно зношені краї й плоске дно, частково затоплене лавою.

In‑Situ Resource Utilization (ISRU) — це концепція та технологічний підхід у космічних дослідженнях, що полягає у використанні природних ресурсів на місці (in situ) на поверхні інших небесних тіл — наприклад, Місяця, Марса чи астероїдів — для отримання води, кисню, пального, будівельних матеріалів та інших корисних продуктів. Мета ISRU — зменшити залежність від поставок ресурсів із Землі, знизити вартість і ризики довготривалих космічних місій, а також зробити людську присутність у космосі більш стійкою та самодостатньою.

Бессаріон — це невеликий ударний кратер на видимому боці Місяця, розташований біля південно‑західного краю Моря Дощів (Mare Imbrium). Він має чашоподібну форму та значно світліший колір порівняно з навколишньою лавовою рівниною.

Кратер Пірі — великий ударний кратер, розташований поблизу північного полюса Місяця. Цей кратер є об’єктом наукових досліджень через постійно затемнені області на його дні, які можуть містити заморожену воду, а також через постійну освітленість частини його валу, що робить його перспективним місцем для майбутніх місячних баз.

1:42 – Про туманності 3:10 – Скупчення Плеяд 4:21 – Як ми дізналися, що Сонце народилося в скупченні? 6:33 – Що сталося зі скупченням Сонця? 8:45 – Скільки родичів було у нашої зорі? 10:46 – Методи пошуку сонячних родичів 14:11 – Єдиний відомий брат Сонця 16:15 – Міжзоряна панспермія 19:13 – Навіщо шукати рідню Сонця?

• https://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/

Цифровий фотоатлас Місяця за даними американського зонда Lunar Orbiter.

Кратер Атлас — великий ударний кратер на видимій стороні Місяця, розташований у північно-східній частині, на південний схід від моря Фрігоріс. Це типовий приклад «тектонічно розбитого» кратера, де внутрішнє дно покрите численними тріщинами та розломами, що свідчить про геологічні процеси після удару.

Вчені, використовуючи дані з орбітального апарату NASA Lunar Reconnaissance Orbiter, або LRO, виявили яскраві області в кратерах біля південного полюса Місяця, які досить холодні, щоб на поверхні був іній.

Кратер Бреннер — це древній імпактний кратер на видимій стороні Місяця з грубо зношеними краями, розташований у південно‑східній частині місячної поверхні поруч із відомими кратерами Metius і Fabricius; він значно поруйнований частими подальшими імпактами.

Артамонов — великий імпактний кратер на зворотному боці Місяця з еродованим ободом і рівним дном, що частково покрите базальтовими потоками; через своє розташування його не видно з Землі.

Аепінус — малий ударний кратер на Місяці, розташований на північному заході від північного полюса, на південному заході від кратера Герміт. Названий на честь німецько-російського астронома Франца Аепінуса (1724–1802). (

Кратер Кежьо (Cailleux) — великий ударний кратер на зворотній стороні Місяця, прилеглий до краю величезної валової структури Пуанкаре. Через своє розташування він невидимий із Землі і вивчений переважно за даними космічних орбітальних знімків.

Боде — це невеликий ударний кратер на видимій стороні Місяця, що має чашоподібну форму й оточений системою борозен та дрібних імпактних утворень. Він названий на честь німецького астронома Йоганна Елерта Боде.

Бош — це невеликий ударний кратер на далекій стороні Місяця, розташований поблизу північного полюса супутника Землі. Він названий на честь німецького хіміка і лауреата Нобелівської премії Карла Боша.