Ашбрук — великий древній імпактний кратер, розташований поблизу південного полюса на зворотному боці Місяця, тому його не видно безпосередньо з Землі. Частина його внутрішнього днища та східна стінка перекриті матеріалом від сусіднього кратера Drygalski.
Селенографічні координати: приблизно −81.4° S, 112.5° W; діаметр ≈ 156 км; глибина — невідома.
Кратер Ашбрук (Ashbrook) названо на честь американського астронома Джозефа Ашбрука (Joseph Ashbrook, 1918 – 1980) — впливового автора в астрономії та популяризатора науки. Назва була офіційно затверджена Міжнародним астрономічним союзом (IAU) в 1994 році.
Це велика стара ударна структура, що зазнала значного пошкодження численними пізнішими імпактами. Східна частина ободу кратера значною мірою перекрита кратером Drygalski, і більше половини днища Ашбрука вкрито зовнішніми валами й викидами з Drygalski, які зруйнували первісну морфологію чаші.
Північно‑західніше Ашбрука розташована велика стінова рівнина Zeeman, а на північному заході — інші стародавні структури зворотного боку Місяця. Обідок Ашбрука загалом добре помітний, але сильно еродований та згладжений, що свідчить про довгу історію поверхневих модифікацій. Якщо кратер колись мав центральну вершину, вона нині замаскована або зруйнована викидами від Drygalski. Тільки частина днища в районі південно‑західного обода залишається відносно плоскою й позначена дрібними кратерцями.
Через своє розташування поблизу південного полюса Місяця й значну еродованість, Ашбрук цікавий для селенографії й порівняльного вивчення стародавніх імпактних систем на тлі сусідніх великих кратерів.
Супутникові кратери
За сучасною місячною номенклатурою IAU для Ашбрука не визначено окремих супутникових кратерів з маркуванням літерами (тобто Ashbrook A, Ashbrook B тощо).