Бланчінус — це великий ударний кратер на видимій стороні Місяця, розташований у південних височинах поруч із відомими кратерами Werner і La Caille. Він має зруйнований вал і відносно рівне дно.
Селенографічні координати:
Широта: ≈ –25.4°
Довгота: ≈ 2.5° E
Діаметр: ≈ 60 км
Глибина: ≈ 4.2 км
Колонж: ≈ 358°
Кратер Blanchinus — це ударне імпактне утворення середнього розміру у південно-центральних височинах видимої сторони Місяця. Він лежить північніше великого кратера Werner і майже прилеглий до кратера La Caille з північно-західного боку; на захід від нього розташований кратер Purbach.
Обриси валу Blanchinus значною мірою зруйновані численними наступними ударами, що робить його контур нерівним і порізаним гребенями та пагорбами. Водночас внутрішнє дно кратера відносно плоске й вільне від великих імпактних форм; кілька дрібних кратерців помітні на поверхні — зокрема Blanchinus M поблизу центру та інші менші по краю чаші.
Завдяки характерній гребінчастій структурі стін під час певних фаз Місяця вал Blanchinus бере участь у формуванні оптичного явища, відомого як «місячний Х» — тимчасове світлотіньове перетинання, помітне перед першою чвертю.
Кратер отримав свою офіційну назву від Міжнародного астрономічного союзу (IAU) у 1935 році на честь Джованні Б’янчині (латинізоване ім’я Blanchinus) — італійського астронома XV–XVI століть.
Таблиця сателітних кратерів кратера Бланчінус
Менші імпактні утворення поблизу Blanchinus позначаються тією ж назвою з додаванням великої латинської літери відповідно до їхнього розташування відносно центру головного кратера.
| Позначення | Широта | Довгота | Діаметр |
|---|---|---|---|
| Blanchinus B | 25.2° S | 1.6° E | ~8 км |
| Blanchinus D | 25.0° S | 4.2° E | ~7 км |
| Blanchinus K | 24.8° S | 5.1° E | ~9 км |
| Blanchinus M | 25.2° S | 2.6° E | ~5 км |