Кратер Кемерон (Cameron) — невеликий ударний кратер на видимій стороні Місяця, що лежить на зовнішньому краю іншого, значно більшого кратера Тарунтіус. Цей кратер має типовий чашоподібний профіль і не має видимих складних морфологічних ознак.
Селенографічні координати: 6,19° пн. ш., 45,93° сх. д.
Діаметр: ~10,9 км
Колонґ: ~314°
Назва: на честь американського астронома Роберта К. Кемерона (Robert C. Cameron)
Кратер Кемерон розташований на північному краї великого ударного кратера Тарунтіус (Taruntius). Він безпосередньо перетинає зовнішній вал Тарунтіуса й частково насувається на його східний край, що свідчить про те, що Кемерон утворився пізніше за свого сусіда.
Форма кратера — майже правильний круг із чашоподібною чашею, характерною для простих (simple) ударних кратерів невеликого діаметра. Його внутрішні стінки досить круті, а дно порівняно однорідне й не демонструє центральних піків чи складних структур. Така морфологія властива короткожильним і геологічно «молодим» невеликим кратерам, які не зазнали значних подальших руйнувань.
Назва «Кемерон» була затверджена Міжнародним астрономічним союзом (IAU) у 1972 році на честь американського астронома Роберта Каррі Камерона (1925–1972), відомого своїми роботами в астрономії. Перш ніж отримати офіційну назву, цей об’єкт позначався як «Taruntius C» — тобто як один із супутніх кратерів Тарунтіуса.
Через невеликі розміри та відносно просту геометрію Кемерон є яскравою ціллю для аматорських спостережень із використанням телескопів середнього діаметра, особливо коли сонячні тіні підкреслюють рельєф уздовж країв великого кратера Тарунтіус.
Сателітні кратери
Кратер Кемерон є сам по собі невеликою структурою, і офіційно зафіксовані окремі сателітні кратери для нього не наведені у загальнодоступних каталогах місячної номенклатури. Якщо такі позначення й застосовуються на деяких детальних картах, вони не мають офіційного затвердження IAU і не включені до основних довідників.