Бек — це невеликий імпактний кратер на видимій стороні Місяця поблизу східного лимба, що має майже круглу форму й центральний підйом. Він межує з кількома іншими кратерами і добре зберігся завдяки відносно невеликому ступеню ерозії поверхні.
Селенографічні координати: приблизно 1.1° N, 80.7° E; діаметр ≈ 35 км; глибина — невідома.
Кратер Бек розташований поблизу східного краю видимого диска Місяця на північно‑західному краю Mare Smythii — темної базальтової рівнини, що утворилася внаслідок давніх лавових потоків. Його назву було офіційно затверджено Міжнародним астрономічним союзом (IAU) у 1976 році на честь фізика Ернста Е. А. Бека (Ernst E. A. Back). Раніше цей об’єкт позначався як Schubert B.
Кратер майже круглий, з вузьким і гострим ободом, що вказує на невелике пошкодження пізнішими імпактами. Незважаючи на свою помірну величину, Бек має центральний підйом, який звичайно характерний для більших утворень, що може свідчити про певні тонкі відмінності в процесах після удару й модифікацію рельєфу.
Неподалік від нього на північний‑схід прилягає значно більший кратер Schubert, західніше лежить кратер Jenkins, а на південний‑захід — пара кратерів Weierstrass–Van Vleck. Через розташування поблизу крайової ділянки Місяця при спостереженні з Землі кратер може здаватися дещо сплющеним або спотвореним перспективою.
Супутникові кратери
Станом на наявні джерела, кратер Бек не має офіційно визначених супутникових кратерів із індивідуальними літерами, затверджених Міжнародним астрономічним союзом (IAU).