Амегіно — це малий імпактний кратер на видимій стороні Місяця поблизу північно‑східного краю Mare Fecunditatis, що має чіткий, мало зруйнований обід та невелику чашу. Він розташований неподалік місць посадки радянських автоматичних станцій Луна‑18 та Луна‑20.
Селенографічні координати: приблизно 3.3° N, 57.0° E; діаметр ≈ 9.2 км; глибина — невідома.
Кратер Амегіно названо на честь аргентинського природознавця і палеонтолога Флорентіно Амегіно (Florentino Ameghino, 1854–1911) — його ім’я було офіційно затверджене Міжнародним астрономічним союзом (IAU) у 1976 році.
Ця ударна структура розташована неподалік малого Sinus Successus (впадини на краю моря базальтів у північно‑східній частині Mare Fecunditatis). Раніше вона була відома як Apollonius C, тобто супутниковий кратер великого кратера Apollonius, але згодом отримала власну назву.
Кратер має майже круглу форму з чітким ободом і порівняно свіжою геометрією, без значної ерозії та сильних порушень стінок. Він не має вираженої центральної вершини, а внутрішня поверхня досить рівна, що характерно для невеликих молодих кратерів.
Оскільки Амегіно лежить серед борозен і лавових полів, він відносно легко помітний при хорошому освітленні рельєфу, хоча його невеликий розмір робить його складнішим для спостереження без телескопів.
Супутникові кратери
За сучасними стандартами місячної номенклатури IAU для цього кратера не встановлено окремих маркованих супутникових кратерів (тобто Ameghino A/B/C… у каталозі не перелічуються).