Кратер Брейслак — це стародавній місячний ударний кратер із значним ступенем ерозії і багатьма дрібними кратерцями на ободі, розташований у південних широтах на видимій стороні Місяця поряд із кількома іншими великими утвореннями.
Селенографічні координати: приблизно 47.0° S, 18.3° E; діаметр ≈ 50 км; глибина ≈ 2.6 км; колонгітуда ≈ 342°.
Кратер Брейслак розташований у південній частині Місяця, на видимій стороні приблизно в одному діаметрі на північ‑північ‑захід від кратера Бако — великого й значно еродованого імпактного утворення. Сусідні кратери: Бароцій (Barocius) на північ‑північ‑захід та Клеро (Clairaut) на заході.
Цей кратер утворився внаслідок удару великого небесного тіла, але з часом його краю були значно стерті численними подальшими імпактами. Вал перекритий рядом невеликих кратерців, зокрема один із них утворив виїмку в південно‑східній частині обода. Дрібні кратерці також розташовані на північно‑східній та південно‑західній ділянках зовнішнього краю, а ще один — на внутрішній стороні північного склону.
Внутрішня поверхня дна порівняно рівна, але вкрита численними крихітними кратерцями, що надає їй «посипаний» вигляд. Така морфологія характерна для старих імпактних формувань, які зазнали інтенсивної вторинної обробки поверхнею через наступні удари та бомбардування реголітовими частками.
Назва кратера була затверджена Міжнародним астрономічним союзом (IAU) у 1935 році і присвячена Сципіоне Брейслаку (Scipione Breislak, 1748–1826) — італійському геологу німецького походження, відомому за внесок у вивчення вулканізму та геології.
Супутникові кратери
За загальноприйнятою практикою місячної картографії, менші утворення поблизу головного кратера позначаються додатковою літерою, розташованою зі сторони, найближчої до центру головного кратера.
| Позначення | Широта | Довгота | Діаметр |
|---|---|---|---|
| Breislak A | 47.0° S | 17.4° E | 7 км |
| Breislak B | 47.6° S | 18.1° E | 7 км |
| Breislak C | 48.9° S | 18.8° E | 6 км |
| Breislak D | 48.0° S | 18.7° E | 5 км |
| Breislak E | 47.7° S | 19.1° E | 8 км |
| Breislak F | 48.4° S | 19.4° E | 7 км |
| Breislak G | 46.9° S | 19.1° E | 16 км |
Ці сателітні кратери формують невелику «ланку» навколо головного утворення і допомагають уточнювати місцеву геологічну історію регіону південних високогір’їв Місяця.