Цей розділ об’єднує випадки, коли інформація проявляється через символи, геометричні структури або концептуальні блоки, що не вкладаються у лінгвістичні форми.
Це не стверджує інтелектуальності джерела — лише означає, що форма передачі має знакоподібну, структуровану або смислоутворюючу природу.
D3.1.1. Візуально-символьні системи
Аномальні структури, що проявляються як визначені символи, знаки або графічні одиниці, незалежно від того, чи вони виникають у візуальному полі, у свідомості або в межах суб’єктивного досвіду.
Ознаки
- символи мають стійку форму, повторюваність або внутрішню логіку;
- елементи нагадують алфавіт, систему письма або логограмну структуру;
- символи можуть з’являтися в уніфікованій формі навіть при різних сесіх сприйняття.
Категорії
1. Графічні структури, що з’являються у свідомості
- внутрішні «бачення», які мають графічну природу, включаючи:
- знаки,
- лінії,
- символи,
- комплексні піктограми;
- повторювані символи з чіткою геометрією;
- структури, що проявляються незалежно від контексту сприйняття.
2. Невідомі алфавіти чи логограми
- символи, що формують послідовності або «фрази»;
- повторювані знаки з внутрішньою граматикою;
- символічні одиниці, які нагадують системи:
- рунічні,
- логографічні,
- піктограмні,
- ідеографічні,
але не відповідають жодній з них.
3. Символи зі стабільною внутрішньою логікою
- знаки, які змінюються за правилами (повертаються, комбінуються, об’єднуються);
- симетричні або математично впорядковані структури;
- символи, що мають «алгебру» форм — наприклад, операції над знаками.
Особливі випадки
- багатошарові символи (слід змінюється при фокусі уваги);
- символи, які містять вбудовані геометричні або числові закономірності;
- знаки, що проявляються як частина складнішої семіотичної системи.
D3.1.2. Геометричні та фрактальні “повідомлення”
Форми прояву інформації, де ключовим носієм є геометрія, пропорції, симетрія, фрактальність або інші математичні структури, що виконують роль “повідомлень”.
Ознаки
- структури мають регулярність або математичну організацію;
- фрактали можуть змінювати глибину або масштаб нелінійно;
- інформація подається як просторовий, а не лінгвістичний патерн.
Категорії
1. Математичні структури, що передають інформацію
- геометричні патерни зі стійкими пропорціями (наприклад, незвичні співвідношення, інверсії, багатокомпонентність);
- схеми з алгебраїчними або числовими прив’язками;
- структури, що змінюються за визначеною закономірністю при повторному сприйнятті.
2. Фрактальні патерни зі змінною глибиною
- фрактали, чия глибина змінюється залежно від фокусу уваги чи умов спостереження;
- фрактальні структури з “розумною” реактивністю (наприклад, стабільні при масштабуванні, але змінюються при повторі);
- фрактали, які мають вкладені семантичні рівні.
3. Просторові схеми (топологічні, багатовимірні)
- структури, що натякають на проєкції з вищих вимірів;
- топології з нетривіальними переходами (мости, петлі, вузли, багатовимірні коридори);
- схеми, що передають логіку через уявну або абстрактну геометрію.
Особливі випадки
- структури, які поводяться як «ловці» або «передавачі» інформації;
- геометрії, що відображають динамічні процеси (як діаграма, але незвичної природи);
- об’єкти, які існують тільки як інформаційна форма, а не візуальний предмет.
D3.1.3. Семантичні ядра (“блоки значення”)
Форма передачі, де інформація подається не символами, не словами і не образами, а як готові концепти, семантичні пакети або «значення високої щільності».
Це найвищий рівень структури в межах семіотичних контактів.
Ознаки
- інформація з’являється одразу цілісно, а не в послідовності;
- сприйняття не потребує аналізу — «смисл» приходить повністю, як завершена одиниця;
- концепти можуть бути складними або багаторівневими.
Категорії
1. Інформація передається як готове цілісне значення, без слів
- сприйняття концептів, що мають структуру ноуменів (незалежно від мовної форми);
- смислові одиниці, які не є образами чи емоціями;
- «чисті значення» — поза символьною системою.
2. Концептуальні пакети (concept packets)
- семантичні блоки, що містять:
- логічні структури,
- відношення,
- внутрішні правила,
- інформативні “ядра”;
- пакет може бути складним, але сприймається миттєво;
- різні пакети можуть узгоджуватися між собою, утворюючи надструктуру.
3. Набори понять, що сприймаються миттєво
- інформація подається як множина взаємопов’язаних понять;
- структура може мати:
- аксіоматику,
- взаємні залежності,
- причинно-наслідкові вузли;
- такі «ядра» не обов’язково перекодуються у слова після сприйняття.
Особливі випадки
- семантичні структури, що поводяться як математичні об’єкти;
- блоки значення, які мають топологію (тобто їхня структура відчувається як «форма»);
- концепти, які змінюються лише при повторній інтерпретації, але не при першому сприйнятті.