C2.1.1. Алгоритмічність
Регулярні серії
– Сигнали, що демонструють стійку періодичність або повторюваність
– Формальні ряди з корекцією «помилок» у реальному часі
– Чітка дискретизація частоти чи амплітуди у межах вузького діапазону
Фрактальні або самоподібні структури
– Складні багаторівневі патерни, що зберігають структуру при масштабуванні
– Ітеративні сигнатури з нелінійним розгортанням
– Властивості, подібні до математичних фракталів: Мінковського, Мандельброта, Ляпунова
Компресовані (мінімальні) патерни
– Сигнали з високою інформаційною щільністю
– Наявність внутрішньої оптимізації коду (мінімальна ентропія)
– Відсутність шумових вставок, характерних для природних джерел
Оптимізаційні структури
– Патерни, які «прагнуть» до мінімізації або максимізації певних параметрів
– Сигнали, що нагадують роботу алгоритмів пошуку, оптимізації, машинного навчання
– Виявні переходи між режимами «сканування», «звуження» і «стабілізації»
C2.1.2. Нелінійність і керована складність
Варіативність, несумісна з природними джерелами
– Плавні або стрибкоподібні зміни у частоті та фазі
– Контрольована деформація сигналу з внутрішньою логікою
– Наявність мета-рівня керування над основним сигналом
Зміна складності у відповідь на зовнішні фактори
– Реакція на радіоімпульси, лазерні запити, EM-збурення
– Перемикання між простими й складними патернами при спостереженні
– Ознаки «діалогу» або адаптивного тестування середовища
Багаторівневі модульовані канали
– Наявність кількох незалежних потоків інформації в одному сигналі
– Паралельне використання амплітудної, фазової, частотної, поляризаційної модулювання
– Взаємодія каналів у вигляді динамічних «пластів» або надбудов
C2.1.3. Неземні методи кодування
Невідомі системи числення
– Відсутність відповідності бінарним, десятковим чи іншим людським системам
– Ритмічні структури, які не вкладаються у відомі дискретні формати
– Можливі «інтервали» як форма числового представлення
Нематематичні (топологічні/геометричні) схеми коду
– Сигнали, в яких основою структури є не числа, а форми та зв’язки
– Топологічні перестановки, що зберігають інформацію незалежно від частоти
– Геометричні послідовності, що нагадують трансформації у багатовимірному просторі
Багатошарові суперпозиційні сигнатури
– Комбінації полів або хвиль у стані суперпозиції
– «Вкладені» коди, що проявляються лише при певних методах аналізу
– Сигнали, які розкривають різні інформаційні структури при зміні масштабу чи фільтрації