B2.1.1. Мікрофосилії нетипової будови
Це структурно стабілізовані мікроскопічні утворення, які демонструють ознаки біологічного походження, але не відповідають жодному з відомих доменів земного життя (Bacteria, Archaea, Eukaryota). Характерні риси включають:
- клітини неземної морфології — неправильна або надзвичайно складна симетрія;
- неканонічна сегментація — модульні або фрактальні структури;
- аномальна товщина або організація стінок, не властива земним клітинним оболонкам;
- внутрішні структури, що нагадують одночасно білкові та мінеральні патерни.
Мікрофосилії цього типу становлять важливий клас об’єктів через їхню потенційну древність та незалежність від земної еволюції.
B2.1.2. Макроскопічні структури неземної морфології
До цієї групи належать стабілізовані або скам’янілі багатоклітинні утворення, які демонструють:
- атипову багатоклітинну організацію, що не вкладається в відомі біомеханічні обмеження земних організмів;
- аніізоморфні або гібридні патерни росту, які одночасно нагадують мікробні мати, грибні структури та механічні модулі;
- геометрії та симетрії, відсутні в будь-яких відомих таксономічних лініях (наприклад, «квазідоповнені» структури, фрактальні оболонки, правильно-полігональні матриці).
Такі об’єкти розглядаються як можливі свідчення позаземної морфогенетики або занесених форм життя, що не змогли колонізувати Землю.
B2.1.3. Невідповідність земним еволюційним траєкторіям
Цей підклас узагальнює філогенетичні та морфогенетичні розриви, які не можуть бути пояснені жодним із наявних сценаріїв земної еволюції. До характерних ознак належать:
- повна відсутність філогенетичних аналогів — неможливість інтегрувати об’єкт у дерево життя;
- комбінації рис, які не можуть виникнути в єдиному земному метаболічному середовищі;
- морфологічні патерни, несумісні з функціональними обмеженнями (наприклад, організми зі структурами, що не відповідають земним законам біомеханіки).
Такі знахідки є найбільш важливими індикаторами неспівпадіння із земною біосферою та можуть свідчити про незалежне походження.
Статус у загальній таксономії
Палеобіологічні прояви займають проміжне положення між B1 (невідоме життя) та A3/A4 (фізико-матеріальні аномалії), оскільки містять елементи біологічної організації, але фіксуються у стабілізованому, мінералізованому або трансформованому вигляді. Вони є одним з ключових класів для реконструкції потенційної позаземної історії або гіпотетичних контактів у глибокому минулому.