НК-43 (індекс ГРАУ — 11Д112) — радянський рідинний ракетний двигун, розроблений у 1970-х роках у Самарському науково-технічному комплексі ім. Н. Д. Кузнецова. Цей двигун є найбільш потужним у світі висотним киснево-гасовим ЖРД, призначеним для використання на другій ступені ракети-носія Н1Ф. Незважаючи на те, що ракета Н1Ф не була введена в серійне виробництво, НК-43 продовжував зберігати свою актуальність завдяки високим технічним характеристикам.
Технічні характеристики
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Тип | Рідинний ракетний двигун |
| Топливо | Керосин (RP-1) |
| Окислювач | Рідкий кисень (LOX) |
| Тяга (у вакуумі) | 1754,9 кН |
| Удельний імпульс (у вакуумі) | 346 с |
| Тиск у камері згоряння | 14,57 МПа |
| Маса | 1 222 кг |
| Довжина | 3 705 мм |
| Діаметр сопла | 1 500 мм |
| Тяговоозброєність | 137 |
| Час роботи | до 1 200 с |
| Кількість обертів ТНА | 18 500 об/хв |
Примітка: Двигун НК-43 має спільні компоненти з НК-33, зокрема камеру згоряння, турбонасосний агрегат, агрегати автоматики та початкову частину сопла. Однак НК-43 відрізняється збільшеною геометричною ступінню розширення сопла, що дозволяє досягти вищого імпульсу специфічного у вакуумі.
Історія розробки та використання
Розробка НК-43 розпочалася в 1968 році в КБ Кузнецова. Перші випробування відбулися в 1970 році, а державні випробування були завершені в 1972 році. Однак через припинення програми Н-1 двигуни НК-43 не були використані за призначенням.
У 1990-х роках, після розпаду СРСР, залишки двигунів були виявлені в Україні та Росії. У 2000-х роках компанія Aerojet Rocketdyne в США адаптувала двигуни НК-43 під назвою AJ26 для використання в ракетах Antares. Росія також використовувала модифікацію НК-43А в ракетах «Союз-2.1в».
Порівняння з іншими двигунами
НК-43 відзначався високим імпульсом специфічним і низькою масою, що робило його одним з найефективніших рідинних ракетних двигунів свого часу. Його характеристики порівнянні з сучасними двигунами, такими як RD-180, але з деякими відмінностями в конструкції та технологіях.
НК-43 є прикладом того, як технології, розроблені в одній епосі, можуть знайти нове життя в іншій. Хоча він не був використаний у своїй початковій програмі, його ефективність і надійність дозволили йому знайти застосування в інших країнах і програмах, продовжуючи служити в космічних дослідженнях.