Айткен — великий ударний кратер на зворотному боці Місяця. Розташований на південь від кратера Гевісайд та на північ від подвійного кратера Ван де Граф. Є частиною південного краю гігантського ударного басейну Південний полюс – Айткен, одного з найдавніших і найглибших у Сонячній системі.
Селенографічні координати: 16,8° пд. ш., 173,4° сх. д.
Діаметр: 135 км
Глибина: невідома
Геологічні особливості
- Форма кратера порушена пізнішими ударами, його краї еродовані та частково затоплені базальтовими потоками.
- Внутрішні стіни мають тераси, особливо помітні на південному заході.
- Центральна частина містить піднятий пік, а також хвилясті хребти (wrinkle ridges).
- Поверхня покрита темним базальтом, типовим для місячних морів, хоча кратер не є частиною жодного моря.
Супутні кратери
Супутні кратери, як правило, позначаються літерами, розміщеними поруч з основним кратером на місячних картах:
| Позначення | Широта | Довгота | Діаметр |
|---|---|---|---|
| A | 14.0° S | 173.7° E | 13 км |
| C | 14.0° S | 175.8° E | 74 км |
| G | 16.8° S | 174.2° E | 7 км |
| N | 17.7° S | 172.7° E | 7 км |
| Y | 12.0° S | 173.2° E | 35 км |
| Z | 15.1° S | 173.3° E | 33 км |
Наукове значення
Кратер Айткен привертає увагу вчених через своє розташування у великому ударному басейні.
На його дні виявлено:
- світлі спіралі (swirls), пов’язані з аномаліями місячного магнітного поля;
- гуммокові структури (hummocky craters), які можуть бути результатом вторинних ударів або тектонічних процесів;
- вулканічні базальти, що свідчать про колишню внутрішню активність.