У вересні 2023 року Сонце перебувало в підвищеній фазі активності в рамках Сонячного циклу 25, який характеризується збільшенням сонячних плям, спалахів і викидів корональної маси (CME). Загальна активність була помірною до високої зі значними подіями середніх за потужністю спалахів та геомагнітними ефектами, що інколи впливали на Землю.
Загальний контекст
У вересні 2023 Сонце мало велике число активних областей (сонячних плям), які регулярно продукували вибухові явища — від слабших «C‑класу» до помірних «M‑класу». Активність була достатньо високою, щоб викликати іноді геомагнітні бурі й полярні сяйва на Землі через корональні викиди та сонячний вітер.
Це відбувалося на тлі загального розвитку Сонячного циклу 25, який тривав із кінця 2019 року і наближався до максимального періоду активності між 2023 і 2025 роками.
Сонячні спалахи та активність
У вересні 2023 на Сонці сталося багато спалахів різної потужності — від C‑класу до M‑класу:
- 20 вересня 2023 одна з найпотужніших подій місяця — спалах класу M8.2, який відбувся завдяки активній області AR3435 і був помітно сильним.
- Протягом місяця також було багато M‑клас спалахів (помірної потужності), включно з рядом M‑подій між 11 і 16 вересня.
- Переважну кількість спалахів становили C‑клас — слабші за потужністю, але часті й типові для активної фази циклу.
Загалом у деякі доби в середині місяця налічувалося близько десятка спалахів на добу, що свідчить про високу базову активність на диску Сонця.
Корональні викиди мас (CME) і геомагнітні бурі
Деякі події спричинили корональні викиди мас (CME) — потужні виділення плазми в космос:
- Вплив CME, що утворилися після серії спалахів у середині місяця, досяг магнітосфери Землі приблизно 19 вересня 2023, спричинивши сильну G3 геомагнітну бурю й появу аврор (полярних сяйв) у високих широтах.
- Інші CME, які відбулися в середині — другій половині місяця, дали стислу геомагнітну відповідь на Землі, зокрема G1–G2 буйність у деякі періоди.
Ці бурхливі події вказують на активний магнітний вплив Сонця на навколоземний простір через сонячний вітер і викиди корональної маси, що є типовим для фази підвищеної активності циклу.
Механізми та джерела активності
Активні області — сонячні плями з високою магнітною складністю — були основним джерелом спалахів і CME у вересні 2023. Регіони з магнітною конфігурацією beta‑delta мали особливо високу здатність продукувати мірні спалахи.
Вплив на Землю
Результати сонячної активності у вересні 2023 включали:
- радіозатемнення на високих частотах під час сильніших спалахів M‑класу;
- геомагнітні бурі рівнів G1–G3, що впливали на магнітосферу Землі та викликали полярні сяйва;
- потенційне тимчасове коливання магнітного поля, що може впливати на супутники, навігаційні системи та HF‑звʼязок.
Характеристика активності за тижнями
У першій половині вересня активність була середньою до помірної, із регулярними спалахами C‑класу і окремими M‑сильнішими подіями до M2‑M3 рівнів. У середині — близько 12–16 вересня — кількість M‑спалахів збільшилася (кілька на добу).
Напередодні 20 вересня активність зросла, кульмінацією чого став спалах M8.2 20 вересня, один із найпотужніших у місяці.
Вересень 2023 на Сонці був періодом помітної активності в рамках Сонячного циклу 25:
- Багато спалахів C‑ і M‑класу, включно з M8.2 20 вересня — однією з найяскравіших подій місяця.
- Корональні викиди мас (CME), що викликали геомагнітні бурі G1–G3 та полярні сяйва.
- Сонячні плями та активні регіони регулярно продукували магнітні вибухи.
- Активність впливала на магнітну погоду Землі, супутникові системи, навігацію та HF‑звʼязок.
Цей місяць був характерний для періоду підвищеної активності з регулярними проявами фларингових явищ і CME, що є типовим для частини максимуму Сонячного циклу 25.