Перейти до вмісту

Сонце у серпні 2022 року

    У серпні 2022 року Сонце перебувало в активній фазі Сонячного циклу 25, що розпочався після мінімуму наприкінці 2019 — на початку 2020 років. Серпень того року був одним із помітних місяців із точки зору сонячної активності: відбувалися регулярні M-клас спалахи (помірної потужності), були корональні викиди маси (CME), а також геомагнітні ефекти, що впливали на магнітосферу Землі та могли спричиняти полярні сяйва (аврори).

    Загальний рівень активності

    Протягом серпня Сонце було досить активним:

    • на видимому диску регулярно спостерігалися активні області (сонячні плями), деякі з яких мали складні магнітні конфігурації, здатні породжувати спалахи;
    • flaring activity — активність спалахів — була підвищеною порівняно з більш спокійними місяцями попередніх років;
    • активність поступово наростала в контексті загального підйому циклу й наближення до максимуму приблизно у 2024–2025 роках.

    Сонячні спалахи у серпні 2022

    Серія великих M-клас спалахів у кінці місяця

    Наприкінці серпня на Сонці відбулося кілька значущих M-клас спалахів:

    • 26 серпня 2022 регіон AR3089 випроменив три M-клас спалахиM2.1, M7.2 та M5.3 — у відносно короткий проміжок часу.
    • Протягом цього періоду на Сонці було щонайменше 6 активних відмічених сонячних плям, і деякі з цих M-спалахів були досить інтенсивними для свого рівня.

    Серія спалахів наприкінці місяця та їх наслідки

    Між 27 і 29 серпня 2022 спалахи продовжувалися, включно з дуже сильним M8-клас спалахом (приблизно M8.0), що став однією з найпотужніших подій місяця.

    Такі M-клас події можуть спричиняти короткочасні радіозатемнення високих частот (HF radio blackouts) над полярними регіонами та викликати незначні радіо-перешкоди для звʼязку.

    Корональні викиди мас (CME) та геомагнітні ефекти

    У серпні 2022 кілька CME мали компонент, спрямований у бік Землі, що спричинило певні геомагнітні збурення:

    • Після серії спалахів, особливо M5.0 та M6.7, спостерігалися корональні викиди маси в середині місяця, які могли мати геоефективні частини, тобто частково впливали на магнітосферу Землі та сонячний вітер.
    • NOAA та інші служби прогнозу космічної погоди навіть видавали спостереження та попередження про можливі geomagnetic storms (геомагнітні бурі) рівня G1–G2–G3 на 17–19 серпня 2022, очікуючи, що викиди CME та швидкі потоки сонячного вітру могли спричинити помірні збурення.

    Ці події могли викликати слабкі або помірні магнітні бурі після приходу CME до Землі — явища, які сприяють появі аврор (полярних сяйв) у високих широтах й інколи навіть нижче.

    Вплив на Землю

    Активність Сонця у серпні 2022 справила деякий вплив на космічну погоду:

    • Радіо-перешкоди: через сильні M-спалахи можливі короткочасні радіозатемнення HF-звʼязку в полярних регіонах.
    • Геомагнітні бурі: після приходу CME магнітне поле Землі могло зазнавати незначних або помірних коливань (G1–G3).
    • Аврори: у періоди магнітних бур полярні сяйва могли бути помітні вище за середні широти, особливо в північній півкулі.

    Ці ефекти були типовими для фази росту активності, і хоча вони не досягали надзвичайно сильних рівнів, вони були достатні, щоб спостерігати помітні космічні явища.

    Сонячні плями та магнітні регіони

    У серпні 2022 на Сонці було кілька пронумерованих активних регіонів, включно з AR3078, AR3085, AR3088 та AR3089, які відповідали за значну частину фларингових подій:

    • AR3078 був магнітно складним (β-γ-δ) і протягом серпня продукував кілька M-клас спалахів і CME навколо середини місяця.
    • AR3088 та AR3089 — джерела потужних спалахів у кінці місяця, включно з серіями M-подій наприкінці 27–29 серпня.
    • AR3085 за інформацією спостережень суттєво збільшився в розмірах і давав потенціал для фларингової активності на початку другої половини серпня.

    Сонце у серпні 2022 року:

    • демонструвало помірно високу сонячну активність в умовах розвитку Сонячного циклу 25;
    • продукувало декілька сильних M-клас спалахів, особливо наприкінці місяця (M2.1, M7.2, M5.3) від AR3089;
    • відбулося значне сплеск M-спалахів 27–29 серпня, включно з потужними подіями (M8-клас);
    • мали місце CME та потенційні Earth-directed випромінення, які могли спричиняти геомагнітні бурі G1–G3;
    • частина цих геомагнітних коливань могла викликати аврори та HF-перешкоди;
    • загально, активність у серпні була типовою для фази посилення циклу, але без суперпотужних X-спалахів у цей місяць.