Цвайнг (від мови тсвана Tswaing — «місце солі») — метеоритний кратер, розташований у північній частині провінції Гаутенг, Південно-Африканська Республіка. Кратер розміщено на території природного заповідника площею 1 946 гектарів, приблизно за 40 км на північний захід від Преторії, поблизу Сошангуве. Геологічно він сформований у межах давньої гранітної основи Бушвельдського магматичного комплексу.
Діаметр кратера становить 1,13 км, глибина — близько 100 м. Його вік оцінюється приблизно у 220 000 ± 52 000 років (плейстоцен). Передбачається, що утворення кратера сталося внаслідок падіння хондритового (каменистого) метеорита діаметром від 30 до 50 метрів, який повністю випарувався при зіткненні. Інший схожий кратер хондритового походження в ПАР — структура Мороквенг, розташована на північний захід від міста Врайбург.
З 1996 року кратер Цвайнг входить до сфери управління Музеїв Дітсонг Південної Африки.
Назва Цвайнг у перекладі з мови тсвана означає «місце солі». Англійською кратер також був відомий як Pretoria Saltpan Crater, а африкаанс — Soutpankrater, через солоне озеро, що займає дно кратера.
Ізотопний аналіз вмісту вуглецю й водню, а також біомаркери ліпідів, виявлені в донних відкладах озера, свідчать про наявність вологих кліматичних періодів у регіоні між 84 000–80 000 та 50 000–39 000 років до нашої ери. Натомість високий рівень аридності (сухості) спостерігався приблизно 76 000 років тому, а також у періоди 73 000–69 000, 55 000–51 000 та 31 400–12 600 років тому. Від часу близько 84 000 років тому навколишню місцевість переважно займала саванна рослинність.
Археологічні знахідки свідчать, що ще 100 000 років тому люди кам’яної доби відвідували кратер з метою полювання та збирання солі. Джерела води у кратері представлені ґрунтовими водами, поверхневими джерелами та дощовою водою, яка збагачена вуглецевими та натрієвими солями. У період між 1200 і 1800 роками народи тсвана та сото видобували сіль за допомогою фільтрації та випарювання. З 1912 по 1956 рік компанія SA Alkali Ltd. здійснювала промисловий видобуток солі та соди шляхом викачування ропи з дна кратера.
До 1990 року серед науковців тривала дискусія щодо походження кратера: прихильники вулканічної гіпотези змагались із тими, хто вважав його метеоритним кратером). Остаточне підтвердження ударного походження було отримано після вивчення керна зі свердловини, пробуреної в кратері.