Місячні кратери

Кратер Атлас — великий ударний кратер на видимій стороні Місяця, розташований у північно-східній частині, на південний схід від моря Фрігоріс. Це типовий приклад «тектонічно розбитого» кратера, де внутрішнє дно покрите численними тріщинами та розломами, що свідчить про геологічні процеси після удару.

Кратер Фон Карман — великий ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований у південній півкулі в межах басейну Південний полюс — Ейткен. Цей кратер став відомим завдяки посадці китайського космічного апарата Chang’e 4 3 січня 2019 року, що стало першою м’якою посадкою на зворотному боці Місяця.

Кратер Ератосфен — великий ударний кратер на видимій стороні Місяця, розташований на межі між Морем Дощів та Затокою Спеки. Цей кратер є важливим геологічним об’єктом, оскільки визначає початок ератосфенового періоду в місячній геологічній шкалі, що тривав близько 3,2 мільярда років тому.

Кратер Комптон — великий ударний кратер на зворотному боці Місяця, розташований на північ від моря Гумбольдта. Він є одним із найбільших кратерів нижнього (раннього) імбрійського періоду.

Кратер Пірі — великий ударний кратер, розташований поблизу північного полюса Місяця. Цей кратер є об’єктом наукових досліджень через постійно затемнені області на його дні, які можуть містити заморожену воду, а також через постійну освітленість частини його валу, що робить його перспективним місцем для майбутніх місячних баз.

Булліалдус — це великий кратер із великими тінями.

Кратер Посейдоній — це великий ударний кратер на Місяці, розташований на північно-східному краї Моря Спокою (Mare Serenitatis), на південний захід від Озера Сновидінь (Lacus Somniorum). Він отримав свою назву на честь давньогрецького філософа та географа Посейдонія з Апамеї.

Кратер фон Браун, названий на честь пионера ракетобудування Вернера фон Брауна, є місячним ударним кратером, розташованим поблизу північно-західного краю Місяця. Він знаходиться на західному краї Океану Бурі, на північний схід від кратера Лавуазьє. Північно-східний обід цього кратера знаходиться на межі Синуса Роріс, бухти в північно-західній частині Океану Бурі. Через свою близькість до краю Місяця, цей кратер виглядає значно стислим, коли його спостерігають з Землі.

Планетологи вважають, що невеликі удари регулярно бомбардують Місяць, але донедавна вони не мали способу відрізнити нові кратери від уже рябої місячної поверхні. У 2009 році орбітальний апарат NASA Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO) прибув на Місяць і почав робити фотографії з високою роздільною здатністю.