Позаземні прояви

Категорія описує взаємодію плазмоподібних або енергетичних об’єктів з навколишнім фізичним середовищем, коли спостерігаються стабільні, повторювані або вимірювані ефекти, що виходять за межі звичайної атмосферної плазми.

Категорія описує нетипову поведінку плазмових утворень, яка виходить за межі класичної фізики плазми (іонізований газ, що швидко розсіюється, підкоряється полям і не має стабільної форми).

Категорія описує ступінь збереження форми, енергії та структури плазмоподібних об’єктів у часі, що не відповідає відомим атмосферним або фізичним моделям плазми.

Категорія описує порушення класичного зв’язку між об’єктом і випромінюванням, де світло не поводиться як побічний ефект руху або фізичного тіла, а існує частково автономно.

Категорія описує нетипову взаємодію світіння або світлового об’єкта з атмосферним середовищем, яка не відповідає законам розсіювання, абсорбції та оптичної дифузії, характерним для відомих джерел світла.

Класифікація аномальних об’єктів за спектральними характеристиками випромінювання, що не відповідають очікуваним фізичним або астрономічним моделям.

Цей підрозділ фіксує невідповідності між видимістю об’єкта та енергетичною, термальною або спектроскопічною логікою.

Класифікація об’єктів за характером, динамікою та структурою випромінювання, що спостерігається в оптичному або суміжних діапазонах.

Категорія описує не сам об’єкт, а його вплив на середовище, який фіксується незалежно від візуального сприйняття форми. Часто саме ці ознаки є найбільш надійними індикаторами неординарної природи явища.

Класифікація об’єктів за характером руху, прискорень та зміни траєкторій, які спостерігаються безпосередньо або через інструментальні дані. Кінематичні ознаки є одними з найнадійніших індикаторів аномальності, оскільки слабко залежать від оптичних ілюзій.

Класифікація об’єктів за характером їхньої «тілесності» — тим, як вони взаємодіють із фізичним середовищем, світлом, простором і спостерігачем. Статус матеріальності може бути стабільним або змінним у часі.