Позаземні прояви

(без припущень про те, чи воно природне, техногенне чи інше)

Цей розділ описує геометричні, енергетичні та стабілізаційні параметри джерела випромінювання, які можна визначити з поведінки сигналу. Мета — класифікувати джерела за тим, як вони маніфестуються у просторі та часі.

Тривалість — один із ключових параметрів оцінки штучності сигналу.
Природні джерела зазвичай мають стабільні або хаотичні часові профілі, тоді як штучні — структуровані, пакетні, з чіткими межами.

Цей розділ ділить сигнали на три основні групи: короткі імпульси, довгі сигнали та серії пакетів.

Цей блок визначає, як поводиться сигнал у часі, частоті та просторі. Поведінкові характеристики особливо важливі, бо природні та штучні джерела мають дуже різні «стилі» еволюції сигналу.

Цей розділ описує не значення, а структурні властивості, які вказують на наявність внутрішньої організації, алгоритмічності чи цілеспрямованого формування. Такий підхід дозволяє досліджувати сигнали без припущень про їхній «сенс».

Різні типи ЕМ-випромінювання мають різні вікна прозорості, ефективність передачі на міжзоряні дистанції, доступність природних аналогів і ступінь штучності.
Класифікація D1.3 дозволяє визначити ймовірну природу сигналу, виходячи з діапазону, у якому він спостерігається.

Модуляція — ключовий маркер штучних сигналів, бо природа рідко створює стабільні або структуровані зміни амплітуди, частоти чи фази.
Виявлення атипової модуляції є прямим кандидатом на «техносигнатуру».

(Таксономія EM-проявів штучного або потенційно позаземного типу)

Ця категорія охоплює електромагнітні (ЕМ) сигнали, які можуть бути інтерпретовані як штучні, техногенні, або такі, що не вписуються у відомі природні джерела. Основний критерій — наявність невипадкової структури, модуляції або інформаційного навантаження.

(ефекти, що поєднують кілька типів впливу на простір, час, поля та фізичні константи; типові для передових технологій реальності або систем, здатних маніпулювати багатовимірними структурами)

(матеріальні, енергетичні або структурні сліди дії невідомих технологій, що впливають на простір, час або фізичні константи)

(аномалії, що вказують на можливе штучне чи некласичне втручання у структуру простору-часу)