Каррінґтон (англ. Carrington) — це місячний ударний кратер на видимому боці Місяця, розташований у північно-східній частині, відомий своєю майже рівною внутрішньою поверхнею та ненадзвичайно вираженими ознаками краю.
Селенографічні координати:
Широта: приблизно 43,97° N
Довгота: приблизно 62,04° E
Діаметр: близько 27,8–30 км
Глибина: близько 1,5 км
Колонгітуда: 299° (схід сонця на кратері)
Каррінґтон розташований недалеко на північний схід від кратера Шумахер (Schumacher) між двома дрібними місячними морями: Lacus Temporis на північному заході та Lacus Spei на сході. Поверхня навколо нього — грубий реголіт з численними дрібними впадинами.
Кратер був офіційно названий у 1935 році на честь британського астронома Річарда Крістофера Каррінґтона (Richard Christopher Carrington), відомого своїми спостереженнями сонячних плям і першим зареєстрованим спалахом Сонця у 1859 році, що спричинив сильні геомагнітні ефекти на Землі.
Каррінґтон має досить круглу форму, але помітна легка виступаюча частина на північній стінці, яка надає йому дещо краплеподібного вигляду. Край кратера помірно збережений, не надто сильно розмитий, а ложе — рівне й маловиразне, без чітко виражених центральних структур чи значних уламків усередині.
Цей кратер розташований у районі середніх широт місячного диску, що робить його відносно легким для спостереження через телескоп з Землі, особливо коли він освітлений сонячним світлом під низьким кутом.
Супутникові кратери
У самого кратера Каррінґтон немає офіційно позначених сателітних кратерів, які б маркувалися літерами навколо нього, так само як це прийнято для багатьох більших місячних кратерів.