Перейти до вмісту

Кратер Арплтон (Appleton) | Місяць

    Арплтон — це великий та сильно еродований ударний кратер на невидимому з Землі боці Місяця, в північній півкулі, з розмитим ободом та нерівним дном внаслідок численних пізніших імпактів.

    Селенографічні координати: приблизно 37.0° N, 158.1° E; діаметр ≈ 64 км; глибина — невідома.

    Кратер Арплтон (Appleton) названий на честь британського фізика Едварда Віктора Арплтона (Edward V. Appleton, 1892‑1965) — нобелівського лауреата з фізики, і його назва була офіційно затверджена Міжнародним астрономічним союзом (IAU) у 1970 році.

    Він розташований на зворотному боці Місяця серед численних старих ударних утворень далеко від видимого диска, так що не спостерігається безпосередньо з Землі. Оточення кратера складається з інших великих форм: на північний‑захід лежать кратери Von Neumann і Campbel, на північний‑схід — Golovin, а далі на південний‑захід розташовується Mare Moscoviense.

    Обод крaтера значною мірою зруйнований численними вторинними імпактами, що надає йому змазані, округлі контури, а внутрішнє дно — нерівну поверхню з борознами та западинами. Декілька менших кратерів перекривають край чаші: пара лежить на південно‑західній частині ободу, а ще два розташовані уздовж східного краю.

    Розташування далеко на зворотному боці Місяця і сильне розмивання поверхні роблять Арплтон типовим для старих ударних структур цього регіону, де базальтові моря менш поширені, а рельєф складається переважно з грубих високогір’їв і численних переплетених кратерів.

    Сателітні кратери

    За стандартною системою місячної номенклатури IAU, дрібні кратери поблизу основного утворення позначаються тією ж назвою з додаванням великої літери; літера на картах розміщується зі сторони, яка ближча до центру головного кратера.

    НазваШиротаДовготаДіаметр
    Appleton D38.0° N160.6° E~37 км
    Appleton M33.9° N158.3° E~21 км
    Appleton Q34.3° N155.3° E~26 км
    Appleton R36.2° N156.2° E~39 км

    Через своє розташування на невидимому боці Місяця Арплтон досліджений передусім за допомогою орбітальних космічних апаратів, таких як Lunar Reconnaissance Orbiter, і не є доступним для прямого спостереження з Землі.