Артамонов — великий імпактний кратер на зворотному боці Місяця з еродованим ободом і рівним дном, що частково покрите базальтовими потоками; через своє розташування його не видно з Землі.
Селенографічні координати: приблизно 25.5° N, 103.5° E; діаметр ≈ 60 км; глибина — невідома.
Кратер Артамонов (Artamonov) названий на честь радянського інженера Миколи Миколайовича Артамонова (1906–1965), і його назву офіційно затвердив Міжнародний астрономічний союз (IAU) у 1970 році.
Це ударна структура на зворотному боці Місяця, що має неправильний, частково деформований обод, який складається з трьох‑чотирьох злитих розпливчастих форм — це свідчить про складну історію трансформацій після первісного удару.
Внутрішнє дно Артамонова вирівняне базальтовими лавовими потоками, що надали йому відносно гладку поверхню з нижчим альбедо, ніж у типової місячної породи, і через це воно виглядає темнішим.
На північний‑схід від ободу кратера тягнеться Catena Artamonov — довга ланцюгова структура з серії дрібних кратерів, яка, ймовірно, виникла внаслідок вторинних імпактів або уламків, що летіли майже паралельно.
У регіоні зворотного боку поблизу Артамонова розташовані інші помітні утворення: крупні кратери Maxwell і Lomonosov на північ‑захід, Edison на заході, а Espin і дрібний Malyy — на схід‑північ і південь‑схід відповідно.
Сателітні кратери
За стандартною місячною номенклатурою дрібні кратери поблизу головної структурної одиниці позначаються тією ж назвою з додаванням великої літери. Для Артамонова офіційно не виділено окремих маркованих супутникових кратерів (Artamonov A, Artamonov B тощо).