Ариабгата — це залишок імпактного кратера на видимій стороні Місяця, що значною мірою затоплений лавою й нині представлений тільки залишками обода, що виступають над поверхнею місячного моря.
Селенографічні координати: приблизно 6.2° N, 35.2° E; діаметр ≈ 22 км; глибина — майже відсутня (затоплений).
Кратер Ариабгата названо на честь індійського астронома та математика Аріабгати (476–≈550 рр.), а його назва була офіційно затверджена Міжнародним астрономічним союзом (IAU) у 1979 році.
Це стародавній ударний кратер, що розташований у східній частині Mare Tranquillitatis — північно‑східних лавових рівнин на видимому боці Місяця. Спочатку він був відомий як Maskelyne E, тобто супутниковий кратер сусіднього Maskelyne, але згодом отримав незалежну назву.
Через інтенсивне лавове затоплення значна частина чаші кратера була занурена під базальтові потоки, і нині над поверхнею видно лише дугоподібний фрагмент східної частини обода. Це робить Ариабгату однією з багатьох структур на Місяці, які зазнали вулканічної модифікації після початкового ударного формування.
Поруч зі згаданим кратером Maskelyne, який лежить на південний‑захід, Ариабгата утворює невелику групу особливостей рельєфу, що простягаються вздовж північної частини Mare Tranquillitatis.
Сателітні кратери
За сучасною місячною номенклатурою IAU для кратера Ариабгата не виділено окремих супутникових кратерів (тобто немає маркованих утворень Aryabhata A, B тощо).