Асклепій — це сильно зруйнований ударний кратер у південних високогір’ях видимої сторони Місяця, з дуже низьким ободом, що майже зрівнявся з навколишньою поверхнею, і відносно рівним внутрішнім днищем. Його названо на честь італійського астронома Джузеппе Асклепі.
Селенографічні координати: центр приблизно 55.2° S, 25.5° E; діаметр ≈ 42 км; глибина ≈ 2.9 км.
Кратер Асклепій розташований у грубих південних височинах Місяця, що лежать на видимій стороні супутника Землі. Ободок кратера сильно зношений численними імпактами та ерозією, через що він майже не виступає над навколишнім рельєфом, і кратер перетворився фактично на слабко виражену заглибину. Внутрішня чаша майже плоска й порівняно рівна, із незначними ознаками деяких дрібних кратерців на дні.
По західному‑південно‑західному краю Асклепія прилягає менший кратер Tannerus, а на північний‑північний‑схід — великий кратер Pitiscus. Східніше лежить великий і сильно пошкоджений кратер Hommel. Загалом цей район характеризується щільним скупченням ударних утворень серед високогір’їв південної півкулі.
Кратер отримав свою назву на честь Джузеппе Асклепі (Giuseppe Asclepi) — італійського астронома XVIII століття. Назва була офіційно затверджена Міжнародним астрономічним союзом (IAU) у 1935 році.
Сателітні кратери
За стандартною місячною номенклатурою дрібні кратери поблизу головної структури позначаються тією ж назвою з додаванням великої літери; літера на мапі розташовується на боці, який ближчий до центру кратера Асклепій.
| Назва | Широта | Довгота | Діаметр |
|---|---|---|---|
| Asclepi A | 52.9° S | 23.0° E | 14 км |
| Asclepi B | 54.1° S | 23.9° E | 19 км |
| Asclepi C | 53.3° S | 23.4° E | 11 км |
| Asclepi D | 53.5° S | 24.1° E | 18 км |
| Asclepi E | 52.1° S | 24.1° E | 7 км |
| Asclepi G | 53.3° S | 24.8° E | 5 км |
| Asclepi H | 52.7° S | 25.1° E | 19 км |