Біларц — це місячний ударний кратер середнього розміру, розташований у східній частині Mare Fecunditatis на видимій стороні Місяця. Він є найбільшим із трьох тісно розташованих кратерів поблизу великого Langrenus.
Селенографічні координати:
Широта: ≈ –5.8°;
Довгота: ≈ 56.3° E;
Діаметр: ≈ 44 км;
Колонж: ≈ 304°.
Кратер Біларц (Bilharz) — це ударний імпактний кратер діаметром близько 44 км, розташований у південно‑східній частині Моря Плідності (Mare Fecunditatis) на видимому боці Місяця.
Він лежить у складі триєної групи кратерів разом із Atwood на сході та Naonobu на північному‑сході, а ще південний‑схід від нього — великий і помітний кратер Langrenus.
Внутрішній простір кратера був перекритий базальтовою лавою, через що його дно стало плоским, неглибоким і майже без особливостей, за винятком кількох дрібних підкратерів. У центрі немає вираженого піку — характерного для великої частини імпактних кратерів.
Зовнішній вал Біларца залишається майже круглим і лише трохи зношеним наступними малими імпактами. Раніше до 1976 року ця структура позначалася як Langrenus F — сателітний кратер великого Langrenus, але пізніше отримала власну назву Міжнародного астрономічного союзу (IAU) на честь німецького паразитолога Теодора Максиміліана Біларца (Theodor Maximilian Bilharz; 1825–1862).
Таблиця сателітних кратерів
В офіційній селенографічній номенклатурі IAU кратер Біларц не має виділених сателітних кратерів — менших імпактних структур, що позначаються тією ж назвою з додаванням великої латинської літери.