Цей клас феноменів описує випадки, коли група людей одночасно переживає зміни сприйняття, які:
- не мають фізичного стимулу або зовнішнього сенсорного джерела;
- мають високий ступінь внутрішньої когерентності між учасниками;
- не можуть бути пояснені психологічним зараженням, навіюванням або колективною уявою через їхню структурну точність.
Синхронізовані перцептивні стани є перехідною зоною між нейрофізіологічними і когнітивно-комунікативними аномаліями, і часто асоціюються з груповими контактними проявами.
E2.1.1. Одночасні візуальні феномени
Опис явища
Кілька людей раптово і без попереднього стимулу починають бачити:
- однакові символи, геометричні структури або фрактальні візерунки;
- ідентичні сцени, схожі на «вставлені» ментальні образи;
- перебудовані або штучні візуальні структури, які не корелюють із реальним поля зору.
Ключові характеристики:
▸ Синхронність появи
Часовий збіг майже ідеальний: образ з’являється у всіх учасників у проміжку до кількох секунд.
▸ Висока відповідність деталей
Збігаються:
- кольори,
- форми,
- динаміка образу,
- внутрішня структура (наприклад, однакові елементи фрактальної симетрії).
▸ Незалежність від положення тіла та напрямку погляду
Образи виникають не як зовнішнє бачення, а як внутрішньо-проєкційні, або «ментально-візуальні», що однакові для всіх учасників, незалежно від того, на що вони дивляться.
▸ Можлива багаторівневість
У деяких випадках учасники описують:
- шари інформації у візуальній структурі,
- символи у символах,
- зображення, що розгортається у послідовність.
Це надає феномену інформаційної спрямованості.
E2.1.2. Синхронні аудіальні феномени
Опис явища
Група людей водночас чує:
- однакові тональні сигнали, імпульси або коди;
- структуровану «мову», яку всі сприймають similarly, навіть якщо зміст не зрозумілий;
- «голоси» або когнітивно-аудіальні конструкції, що не надходять із реального простору.
Ключові характеристики:
▸ Акустична ідентичність
Усі учасники описують однакові:
- частоти,
- ритми,
- інтонації,
- тембри або шумові структури.
Це не схоже на фантомний звук — різні люди чують одне й те саме.
▸ Незалежність від середовища
Феномени:
- не фіксуються записувальною технікою,
- не змінюються залежно від відстані або позиції,
- не залежать від акустики приміщення.
▸ Семіотична спрямованість
Деякі феномени мають ознаки:
- структурованої мови,
- ритмічно-кодових форматів,
- сигналів, які «звучать» як інформаційні пакети.
▸ Групове відчуття адресності
Учасники часто описують «спрямованість» сигналу на групу як єдину ціль.
E2.1.3. Єдині сенсомоторні реакції
Опис явища
Це випадки, коли кілька людей одночасно демонструють:
- синхронні рухи, жести або зміни позицій;
- однакові вегетативні реакції (підняття руки, нахил корпусу, крок назад тощо);
- моторні патерни, що виглядають як зовнішньо координовані.
Ключові характеристики:
▸ Одночасність моторного імпульсу
Рух або дія починається у всіх учасників приблизно в один і той самий момент, без попереднього сигналу чи домовленості.
▸ Відсутність видимого стимулу
Немає:
- звуку,
- світла,
- тактильного впливу,
- команди від іншої людини.
Реакція виглядає як відповідь на внутрішній або “спільно отриманий” імпульс.
▸ Спільний патерн руху
Рухи можуть бути:
- ідентичними,
- дзеркальними,
- структурно спорідненими (наприклад, всі троє повертають голову під однаковим кутом).
▸ Короткі епізоди «групової моторики»
Часто це:
- одноразові синхронні рухи,
- повторювані цикли,
- фази моторної узгодженості, що тривають від кількох секунд до хвилин.
▸ Можлива асоціація з груповими нейродинамічними зсувами
Іноді учасники описують:
- спільний імпульс,
- легкий тиск у голові,
- відчуття «зміни фокусу» перед рухом.
Синхронізовані перцептивні стани свідчать про можливість дії:
- нелокальних когнітивних тригерів,
- спільних нейроперцептивних механізмів впливу,
- або інформаційних полів, що здатні одночасно модифікувати сприйняття кількох людей.
Стан може проявлятися у трьох основних формах:
- візуальна синхронія (E2.1.1),
- аудіальна синхронія (E2.1.2),
- сенсомоторна синхронія (E2.1.3).