Категорія включає форми контакту, де інформація надходить поза фізичними, сенсорними або електромагнітними засобами, тобто:
- без радіосигналів,
- без світлових імпульсів,
- без когнітивної або емоційної інтерпретації земного типу.
Передача може відбуватися через невідомі поля, топологічні структури реальності або прямі нефізичні механізми доступу до свідомості.
D3.4.1. Поле-опосередковані контакти
Форма взаємодії, у якій комунікація здійснюється через невідомі фізичні або метафізичні поля, що можуть впливати на свідомість, інформаційні структури або локальні EM-патерни.
Ознаки
- взаємодія залежить від локального стану середовища (простору, поля, EM-фону);
- передача має чіткі структури, але без класичного сигналу;
- ефект може бути колективним або територіальним.
Категорії
1. Комунікація через невідомі поля чи топологічні структури
Передача здійснюється за рахунок:
- поля з невідомою фізикою,
- нелокальних інформаційних зв’язків,
- топологічних зсувів (наприклад, зміна локальної кривини простору).
Ознаки:
- залежність сигналу від місця, не від апаратури;
- можливість появи інформації в обмежених регіонах (“зони доступу”).
2. Інформаційний зміст у зміні локальних EM-патернів
Взаємодія проявляється як:
- невідомі варіації електромагнітних характеристик простору,
- мікроструктурні збурення, що кодують зміст,
- аномальний вплив на прилади або на свідомість.
У цьому випадку EM-зміна не є сигналом, а є носієм, через який передається зміст.
3. Короткі імпульсні “пакети”
Передача в формі імпульсу:
- триває мілісекунди або менше,
- містить сконцентрований зміст,
- може бути сприйнята як “раптовий вкид інформації” у свідомість.
Особливості:
- імпульси не фіксуються апаратурою або фіксуються лише частково;
- зміст передається цілісно, не послідовно.
D3.4.2. Просторово-часові інформаційні ефекти
Категорія охоплює випадки, коли передача відбувається через аномалії простору або часу, або через структури, що їх модифікують.
Ознаки
- часові або просторові порушення корелюють з появою інформації;
- передача не залежить від лінійного часу або відстані;
- можливі ефекти «запізнілої» або «випереджальної» інформації.
Категорії
1. Контакти через аномалії часу/простору
Форми взаємодії:
- зміна локальної метрики простору;
- події з уповільненням, прискоренням або розшаруванням часу;
- інформація, що виникає у «часових вікнах».
Можуть включати:
- відчуття “виходу з часу”,
- стан зупинки або зміщення часу,
- інформаційні візії, прив’язані до аномалії.
2. Передача даних через інверсії чи стрибки часу
Інформаційні пакети, що:
- приходять ніби «з майбутнього» чи «з минулого»,
- повторюються після події (ретропроекція),
- містять інформацію про події, що ще не відбулися.
Можливі явища:
- інверсні сигнатури — знання, яке приходить у зворотному порядку;
- темпоральні імпульси з порушеною послідовністю.
3. Пакети інформації, прив’язані до подій
Передача активується не джерелом, а:
- тригером,
- подією,
- станом системи,
- конкретним моментом у поведінці суб’єкта.
Приклади:
- інформація виникає під час певної точки події (наприклад, у момент спостереження);
- пакет активується через досягнення певного стану сприймача;
- зміст розкривається після конкретної дії.
D3.4.3. Контакти без носія
Найрадикальніший тип нефізичної взаємодії: інформація виникає без будь-якого сигналу, поля, події чи аномалії середовища, ніби “пряме завантаження” у свідомість.
Ознаки
- повна відсутність зовнішнього тригера;
- поява завершених змістових структур;
- непояснена несенсорна природа передачі.
Категорії
1. Інформація виникає у свідомості без зовнішніх сигналів
Ознаки:
- відсутність EM-даних, візій, емоційних імпульсів або мисленнєвих структур;
- виникнення чистої інформації без форми;
- зміст з’являється миттєво або “вкладеним пакетом”.
2. “Внутрішня трансляція” невідомого походження
Інформація передається як:
- внутрішній голос без акустики,
- потік змісту без думки,
- семантика без структури форми.
Можливі прояви:
- “внутрішній інтерфейс”,
- монолог без суб’єкта,
- структура, що не має суб’єктивного або культурного коріння.
3. Нефізична телеметрія (semantic uplink)
Передача чистої семантики, без:
- тексту,
- образів,
- емоцій,
- сигналів,
- логічних послідовностей.
Це схоже на:
- отримання “станів знань”,
- інтеграцію смислів,
- доступ до зовнішньої інформаційної структури.
Особливості:
- інформація приходить одразу у розгорнутому вигляді;
- часто має високу цілісність і точність;
- не супроводжується феноменологічною формою.