Різні типи ЕМ-випромінювання мають різні вікна прозорості, ефективність передачі на міжзоряні дистанції, доступність природних аналогів і ступінь штучності.
Класифікація D1.3 дозволяє визначити ймовірну природу сигналу, виходячи з діапазону, у якому він спостерігається.
D1.3.1. Радіодіапазон
Це основний робочий інтервал SETI, радіоастрономії та більшості техносигналів.
Включає: ELF, VLF, HF, VHF, UHF, SHF, EHF.
Низькі частоти (ELF/VLF)
(3–3000 Гц / 3–30 кГц)
Властивості
- Проходять крізь плазму, магнітосфери, щільні середовища.
- Добре поширюються у міжзоряному середовищі через мінімальне поглинання.
- Дуже довгі хвилі → потребують колосальних антен (навіть для позаземних цивілізацій це складно).
Можливі штучні ознаки
- Надзвичайно потужні сигнали на ELF (земні технології обмежені).
- Регулярні цикли, нетипові для зміни магнітосфер планет.
- Вузькосмугова передача, що майже неможливо в такому діапазоні природно.
Природні джерела
- магнітосферні хвилі
- блискавки, електричні розряди
- рухи плазми
Природні ELF/VLF майже завжди шуми, а не вузькі сигнали.
Мікрохвилі
(1–300 ГГц)
Властивості
- «Вікно водню» (~1–10 ГГц) — оптимальна зона для міжзоряних передач.
- Слабке поглинання міжзоряним середовищем.
- Легкі для точного спектрального аналізу.
Ознаки штучності
- вузькосмугові лінії <1 Гц;
- нестандартні модуляції;
- стабільні частоти, що не пояснюються астрономічними джерелами;
- частотні сканування з високою точністю.
Природні джерела
- мазери (мають специфічні спектральні підписи)
- теплове випромінювання
- космічний мікрохвильовий фон
Високі радіочастоти (EHF / суб-THz)
(30–300 ГГц, переходи до терагерців)
Властивості
- Погано поширюються в атмосфері, але добре — у вакуумі.
- Потребують надточної технології генерації та стабілізації.
Ознаки штучності
- стабільні вузькі лінії в діапазонах, де природних немає;
- кодування, що має розділення рівнів;
- регулярні імпульси або пакети.
Природні джерела
- молекулярні лінії
- пилові нагрівальні процеси
Однак природна вузька лінія з модуляцією тут практично неможлива.
D1.3.2. Терагерцовий діапазон (THz)
(0.3–30 ТГц)
Відомий як «терагерцевий розрив» — область, де людська технологія має труднощі з передавачами та детекторами.
Короткі імпульси високої енергії
- можуть бути надзвичайно короткими (фемтосекунди–піко секунди);
- вимагають квантових чи напівквантових механізмів генерації;
- природні джерела не мають таких регулярних імпульсів.
Це ближче до квантових або фотонних комунікацій, ніж до класичної радіопередачі.
Структуровані THz-послідовності
Ознаки:
- стабільні, повторювані пакети;
- нелінійні спектральні «гребінці» (frequency comb), але з взаємопов’язаними рівнями;
- наявність амплітудно-фазових структур, які не зустрічаються в астрофізиці.
Такий діапазон може свідчити про:
- високорозвинену технологію
- фотонні передавачі
- квантову комунікацію на міжзоряні дистанції
Природні джерела THz зазвичай — це теплове та пилове випромінювання → без структури.
D1.3.3. Оптичний / лазерний діапазон
(400–700 нм + інфрачервоні/ультрафіолетові області)
Це другий головний канал SETI після радіо — optical SETI (OSETI).
Імпульсні лазерні передачі
- Суперкороткі імпульси (наносекунди–піко секунди).
- Екстремальна яскравість у вузькому діапазоні.
- Гострі, чіткі фронти сигналів.
- Наявність повторюваних інтервалів → явний штучний маяк.
Будь-який вузькосмуговий лазерний імпульс — практично гарантований штучний сигнал.
Модуляції на рівні фотонних потоків
Ознаки:
- зміни інтенсивності на рівні окремих фотонів;
- квантування з фіксованими інтервалами;
- «пакети фотонів» однакової потужності;
- структуровані оптичні решітки.
Можливе застосування:
- квантова комунікація
- OAM (орбітальний момент фотона) — немає природних аналогів
- багатоканальна лазерна модуляція
Такий рівень складності важко пояснити природними процесами.
D1.3.4. Аномальні діапазони
(клас сигналів, що не вписуються у відомі EM-вікна або стандартну фізику)
Це найспекулятивніший і найцінніший сегмент D1.3.
1. За межами відомих EM-вікон
Сюди належать:
- діапазони, які не проходять через атмосферу Землі
- частоти, на яких не існує відомих природних генераторів
- сигнали, які з’являються в областях спектра, що вважаються «неможливими» для стабільної генерації
Наприклад:
- між радіо та мікрохвилями (аномально стабільні)
- між ТГц і інфрачервоним (тобто «надрозривні» частоти)
2. «Проміжні» діапазони з невідомою фізикою
Це можуть бути:
- гібриди хвиль, що мають властивості двох діапазонів одночасно
- сигнали, де частота не є сталою величиною
- «віртуальні» частоти, які виникають з багатоканальних інтерференцій
- когерентні пакети, що не підпорядковуються класичному дисперсійному закону
Можливі пояснення:
- нові фізичні механізми генерації
- технології, засновані на ефектах, нам не відомих (квантово-польові, плазмові або екзотичні)
- інтелектуальні системи, що створюють «нетипові хвилі» для маскування або оптимізації
Такі сигнали — основні кандидати на справді нетрадиційні техносигнатури.