Форми, в яких біологічні, технологічні та фізико-польові компоненти не просто поєднані, а утворюють єдину нероздільну сутність, що функціонує як цілісний організм/механізм/польова структура.
B5.8.1. Нероздільні біо-техно-фізичні цілісності
Сутності, внутрішня організація яких унеможливлює поділ на три компоненти:
біологічний матеріал, технологічні структури та стабілізуюче/керівне фізичне поле.
Приклади властивостей і форм:
- Єдине тіло-матричний комплекс, де тканини, техноелементи та поля є фазами одного метаструктурного матеріалу.
- Польово-матеріальні організми, де форма й функції підтримуються спільною дією плазмових або EM-гравітаційних матриць і біотканин.
- Три-рівневі системи з неподільною морфологією, де неможливо визначити, що є “органом”, “модулем” чи “польовим контуром”.
- Єдині “надорганізми”, що мешкають у середовищах, де структура тіла виникає з взаємодії між біохімією, техноелементами та флуктуаціями поля.
- Синергійні форми, здатні до одночасної регенерації матеріальної та польової складових.
B5.8.2. Еволюційні або самозмінні проміжні форми
Гібридні структури, що перебувають у динамічному стані між різними рівнями інтеграції.
Такі форми здатні змінювати власну організацію за рахунок адаптивної взаємодії трьох доменів.
Характерні риси:
- Польово-технологічна морфогенетика — зміна форми або функції через налаштування параметрів EM/гравітаційних полів.
- Самопрограмування структури, при якому технологічна частина формує нові конфігурації біологічних сегментів.
- Біологічна адаптація до польових умов, за якої організм змінює фізичні або технічні елементи як частину свого “метаболічного росту”.
- Перехідні стадії, де одна домінантна складова (біо/техно/поле) може тимчасово брати на себе ключову функцію.
- Еволюційні гібриди, що здатні створювати нові типи матеріально-польових структур, не властиві ані технологіям, ані класичній біології.
