Об’єкти, що поєднують характеристики живих організмів і механічних систем. Утворення цієї категорії передбачає наявність елементів конструктивної інженерії у живих структурах (або навпаки — біологічних властивостей у технічних форм).
B4.2.1. Організми з механічними або технічними вставками
Організми, у яких частина морфології функціонує як механічні вузли або елементи інженерної конструкції.
Приклади ознак:
– наявність шарнірів, зчленувань, опорних рам;
– інтегровані сенсорні модулі з неорганічних матеріалів;
– елементи, що виконують роль підшипників, зубчастих передач, амортизаторів.
B4.2.2. Біологічні форми з штучною морфодинамікою
Живі структури, рух яких нагадує роботу машинних або роботизованих систем, а не м’язової чи біохімічної моторики.
Можливі приклади:
– рух, що відбувається за принципом поршнів, рейкового механізму або коліщат;
– морфологічні зміни за чіткими алгоритмічними правилами;
– використання пружних та резонансних ефектів замість біологічних скоротливих білків.
B4.2.3. Гібриди з “машинними” каналами обміну інформацією
Організми, у яких сигнальні мережі функціонують не за біохімічними, а за структурованими, майже технічними принципами.
Типові риси:
– імпульсно-кодові сигнали, схожі на цифрові;
– жорстко структуровані інформаційні лінії (аналог дротових каналів);
– модульні або адресні схеми комунікацій.
B4.2.4. Автономні напівавтоматичні організми
Форми життя/квазіжиття, що демонструють поведінку, схожу на автономні роботичні системи.
Характеристики:
– здатність до напівавтоматичного виконання складних дій;
– поведінкові петлі з “програмним” характером;
– стабільна робота без постійної регуляції з боку метаболічних процесів;
– реакції, що виглядають як тригерні або контурні (замість рефлекторних чи гормональних).