У листопаді 2022 року Сонце перебувало в активному стані в рамках Сонячного циклу 25, що тривав після мінімуму близько 2019 року й характеризувався зростанням кількості сонячних плям і фларингових явищ. У цьому місяці були помітні середні спалахи, явища корональних викидів та магнітних ефектів, хоч екстремально сильних X‑клас подій цього місяця не було широко зареєстровано.
Загальний контекст активності
Впродовж 2022 року Сонце поступово нарощувало активність у міру розвитку 25‑го сонячного циклу. Наприкінці року циклічність продовжувала проявлятися регулярними спалахами і сонячними плямами, хоча найпотужніші спалахи тієї фази відбувалися в інші місяці року (наприклад серпень, грудень).
Сонячні спалахи у листопаді 2022
У листопаді на Сонці сталися середні за потужністю спалахи — переважно M‑класу, що властиво для активно розвинутої зони диска Сонця:
M5.2‑клас спалах — 6 листопада 2022
6 листанопада відбулася сонячна спалах M5.2, яка була помітною подією місяця. Цей спалах виник від активного регіону на диску зірки і зафіксований космічним апаратом Solar Dynamics Observatory (SDO) в ультрафіолетовому діапазоні, що показує активність корони Сонця.
Такий M‑спалах є помірним за потужністю — сильніший за C‑клас, але слабший за категорію X‑клас. Події такого рівня можуть спричиняти тимчасові HF‑радіо‑перешкоди на денному боці Землі, а також бути пов’язані з викидом плазми й магнітної енергії в міжпланетний простір.
M1.2‑клас спалахи — 11 листопада 2022
11 листанопада від активної області №3141 відбулися два M1.2‑спалахи, які також спостерігалися близько до центру диска, що означає можливий корональний викид плазми, спрямований у бік Землі або поблизу цієї лінії.
Ці M‑клас події були головними явищами потужності в місяці; X‑клас сильних спалахів листопад 2022 не відзначив як домінуючих.
Сонячні плями та активні регіони
У листопаді на видимому диску Сонця утворювалися кілька активних областей (сонячних плям) — ділянок з підвищеною магнітною активністю. Як правило, саме вони є джерелом M‑ і X‑спалахів, а також корональних викидів мас (CME).
Активні регіони мали комплексні магнітні конфігурації (β–γ‑δ), що підсилювало ймовірність виникнення фларингових явищ упродовж листопада.
Корональні викиди мас (CME)
У листопаді 2022 частина M‑спалахів була пов’язана з корональними викидами мас, хоч вони не були настільки інтенсивними або чітко спрямованими на Землю, щоб спричинити сильні геомагнітні бурі рівня G‑п’ять. Викиди CME — це великі обсяги плазми та магнітного поля, які рухаються у міжпланетному просторі й можуть, за певної орієнтації, призводити до магнітних збурень на Землі.
Такі CME, ймовірно, були пов’язані з M5.2‑спалахом 6 листопада та іншими M‑спалахами місяця, але серйозних CME з потужними наслідками на Землю у листопаді 2022 не фіксовано як ключових подій.
Наслідки для Землі
Вплив сонячної активності на Землю у листопаді 2022 був помірним та типовим для умов Сонячного циклу:
- Короткочасні радіо‑перешкоди (HF) — можливі під час M‑спалахів, особливо при зверненні Сонця до денного боку Землі.
- Слабкі магнітні коливання — деякі M‑події могли спричиняти незначні збурення магнітосфери.
- Незначний або відсутній вплив на супутники і GPS‑системи, оскільки більшість CME листопада були слабкими або не безпосередньо спрямованими на Землю.
Аврори (полярні сяйва) могли з’являтися локально на високих широтах, але не було широкомасштабних геомагнітних бур, як при потужних CME, що відбувалися в інші місяці циклу.
Динаміка сонячного циклу
Листопад 2022 припадав на період поступового зростання активності у рамках 25‑го сонячного циклу, який досягав значних проявів у 2023–2024 роках. Частота та потужність спалахів листопада була типовою для фази середньої активності, але не максимального піку циклу.
У листопаді 2022 року Сонце:
- демонструвало помірну до підвищеної активність Сонячного циклу 25;
- стало джерелом потужного M5.2‑спалаху 6 листопада;
- генерувало декілька M‑клас спалахів, зокрема два M1.2 11 листопада;
- мало активні регіони із складною магнітною структурою, які продукували фларингову активність;
- не виробило дуже потужних X‑клас спалахів у цьому місяці, і CME були помірними або незначними щодо геомагнітних ефектів на Землі;
- вплив на Землю був переважно помірним, з короткочасними радіо‑перешкодами та незначними магнітними коливаннями.