У січні 2023 року Сонце вийшло на значущий рівень активності в рамках Сонячного циклу 25, що наближався до фази підвищеного магнітного збурення. Місяць відзначився потужними спалахами X‑класу та численними M‑клас спалахів, активними регіонами на диску Сонця, а також подіями, які мали наслідки для космічної погоди Землі.
Загальний контекст активності
На початку 2023 року Сонце продовжувало виходити з відносного спокою минулих років і демонструвало збільшення активності у зв’язку з розвитком Сонячного циклу 25, який триває з грудня 2019 року і очікується, що досягне максимуму приблизно в 2025 році.
У січні 2023 на диску Сонця спостерігалося кілька активних областей (сонячних плям), які спричиняли інтенсивні спалахи й інші феномени, що могли впливати як на простір поблизу Сонця, так і на магнітне поле Землі.
Сонячні спалахи у січні 2023
Спалахи класу X
X1.2‑спалах — 5 січня 2023
Сонце випустило потужний спалах класу X1.2, який був зафіксований 5 січня 2023 року супутником NASA Solar Dynamics Observatory (SDO). Цей спалах — одна з найпотужніших подій за період — був помітний як яскравий сплеск енергії та світла в ультрафіолетових діапазонах.
X1.9‑спалах — 9 січня 2023
Ще потужніший X1.9‑клас спалах відбувся 9 січня 2023. Це був один із найсильніших спалахів у цьому місяці і один із найбільш інтенсивних за ранжуванням у самому початку циклу активності.
X1.0‑спалах — 10 січня 2023
Наступного дня, 10 січня, Сонце породило ще один X1.0‑спалах з активного регіону AR3186, який також був помітним вибухом енергії, супроводжувався викидом плазми та короткочасним R‑радіоефектом.
Ці X‑спалахи є частиною найінтенсивнішої категорії спалахів, і вони можуть спричиняти помітні ефекти на Землі, включно з радіо‑затемненням, короткочасними збоями навігаційних систем та впливом на супутникові системи.
Спалахи класу M та C
Поряд із X‑спалахами протягом січня спостерігалися численні M‑клас спалахи — це середнього рівня спалахи, що супроводжуються активними магнітними явищами та можуть також викликати радіо‑перешкоди, незначні геомагнітні збурення та короткочасні ефекти у високочастотних діапазонах.
За декілька днів у середині місяця зафіксували велику серію M‑спалахів (у загальній кількості понад 20), включно з M4.9‑спалахом 15 січня 2023, яка була однією з помітних серед середньої інтенсивності подій.
Крім того, C‑клас спалахи — слабші за M та X — були частими на початку року, але вони здебільшого не мали суттєвих наслідків на магнітну погоду Землі.
Активні області на Сонці
У січні 2023 Сонце мало декілька нумерованих активних регіонів (AR), таких як AR3184, AR3186 та інші, які були джерелом цього спалаху активного періоду. Ці області мали складні магнітні конфігурації, що сприяло частому виникненню M‑ та X‑спалахів.
Особливо AR3184 був активним у дні навколо 9 січня 2023 і дав кілька потужних спалахів, включно з X1.9.
Корональні викиди мас (CME) і геомагнітні ефекти
У період активності в середині січня спостерігалися корональні викиди мас (CME) — великий обсяг плазми та магнітного поля, що відривався від Сонця і рухався у міжпланетний простір. Деякі з цих CME могли взаємодіяти з магнітосферою Землі, викликаючи геомагнітні збурення та можливі полярні сяйва.
Зокрема, CME пов’язані із сильними спалахами у період 9–15 січня, могли мати проходження поряд із Землею, але не всі були спрямовані безпосередньо на планету.
Вплив на Землю
Деякі події на Сонці у січні 2023 мали наслідки для космічної погоди:
- Радіо‑затемнення високих частот (HF radio blackout) під час сильних спалахів X‑класу, коли рентгенівське випромінювання інтенсивно іонізує верхні шари атмосфери Землі.
- Помірні геомагнітні збурення від CME можуть спричиняти короткочасні зміни в магнітному полі Землі, що інколи призводило до появи аврор (полярних сяйв) на високих широтах.
- Потенційні впливи на навігаційні системи, супутникові комунікації та GPS‑сервіси під час особливо активних днів.
У січні 2023 Сонце продемонструвало:
- Серйозний рівень активності серед X‑клас спалахів, включно з X1.2 (5 січня), X1.9 (9 січня, один із найсильніших за місяць) та X1.0 (10 січня).
- Численні M‑клас спалахи протягом середини місяця та часті C‑клас події, що були характерними для фази збільшення активності в циклі.
- Активні області із складними магнітними структурами, які були джерелом спалахів і CME.
- Геомагнітні ефекти, радіо‑затемнення та потенційні полярні сяйва як відповідь на сонячні явища.
Цей місяць став важливою фазою активності Сонячного циклу 25, що дав змогу науковцям краще вивчати поведінку Сонця на початку чергового максимального періоду активності.