У червні 2022 року Сонце продовжувало перебувати у фазі активного зростання Сонячного циклу 25, який розпочався наприкінці 2019 року. Цей місяць був помітним з точки зору сонячної активності: на сонячному диску з’являлися активні регіони, відбувалися сонячні спалахи класів C і M, спостерігалися корональні викиди маси (CME), а їхні наслідки могли впливати на магнітосферу Землі та спричиняти геомагнітні бурі та аврорні прояви.
Загальний рівень активності
У червні 2022 Сонце демонструвало:
- помірно високу активність, вищу, ніж у першій половині циклу;
- значну кількість активних регіонів (сонячних плям);
- часті спалахи середньої потужності;
- періодичні CME.
Цей рівень активності був типовим для середини фази зростання циклу, коли активні регіони на диску стають численними, а частота M-клас подій значно зростає.
Сонячні спалахи
M-клас спалахи
У червні відбувалися численні спалахи середньої потужності (M-клас) — явища, що значно перевищують слабкі C-спалахи і можуть спричиняти короткочасні радіоперешкоди, іоносферні збурення та бути пов’язаними з CME:
- 15 червня 2022 — M5.0-спалах
Один із помітніших M-спалахів місяця, пов’язаний із активною областю на диску Сонця. Він призвів до короткочасних HF-перешкод та потенційно до CME. - 18 червня 2022 — M3.2-спалах
Ще один значимий M-спалах середньої інтенсивності, зафіксований у середині місяця. - 20 червня 2022 — M1–M3 серія подій
У другій половині червня відбувалося кілька M-подій підряд, що свідчило про стабільну фларингову активність.
C-клас спалахи
C-клас події (слабші спалахи) відбувалися майже щоденно протягом місяця, формуючи фоновий рівень активності. Вони були типовими для активного Сонця, хоча і не мали значного впливу на магнітне середовище Землі.
Корональні викиди мас (CME)
Деякі M-спалахи супроводжувалися CME — корональними викидами маси, що складаються з плазми й магнітного поля, що відриваються від Сонця і рухаються у міжпланетному просторі. CME є джерелом геомагнітних ефектів, якщо їхній напрямок перетинається з орбітою Землі.
- Частина CME у червні 2022 мала орієнтацію ближче до Землі, що могло викликати геомагнітні збурення G1–G2 у середині або наприкінці місяця.
- CME спостерігалися у коронографах LASCO/SOHO та STEREO, де викиди були видимі у вигляді «halo» або часткових «halo» структур біля Сонця.
Сонячні плями та активні регіони
У червні 2022 на видимому диску Сонця утворювалися й розвивалися кілька активних регіонів (сонячних плям), які генерували спалахи:
- Активні регіони мали β і β-γ магнітні конфігурації, типовими для генерації M-спалахів.
- Деякі з них були достатньо великими, щоб викликати регулярні фларингові події протягом кількох днів.
Вплив на Землю
Через сонячну активність у червні 2022 могли бути такі наслідки:
- Радіо-перешкоди (HF-затемнення)
Під час сильніших M-спалахів можливі короткочасні перешкоди у високочастотних радіозв’язках, особливо у денній частині Землі. - Геомагнітні бурі (G1–G2)
У міру приходу CME магнітне поле Землі могло зазнавати легких або помірних збурень, іноді достатніх для аврорних проявів (полярних сяйв) у високих широтах. - Супутникові й навігаційні ефекти
У дні потужних M-спалахів та CME могли виникати тимчасові коливання у роботі супутників та систем GPS.
Сонце у червні 2022 року:
- перебувало в помірно високій активній фазі Сонячного циклу 25;
- демонструвало часті M-клас спалахи, включаючи M5.0, M3.2 та серії подій;
- мало численні активні регіони (сонячні плями) зі складними магнітними структурами;
- продукувало CME, частина з яких могла впливати на Землю;
- спричиняло легкі до помірних геомагнітні збурення (G1–G2);
- вплив на технології був типовим для помірної космічної погоди.
Червень 2022 став частиною послідовного зростання сонячної активності, що продовжувалося у наступні місяці та підготовлювало шлях до більш інтенсивних явищ у 2023–2024 роках.