SN 1901A – наднова, виявлена 10 січня 1901 року в галактиці NGC 2535. На момент відкриття він мав максимальну яскравість 14,70 м.
Ця наднова була виявлена в галактиці NGC 1035, розташованій у сузір’ї Овен. Наднову відкрив астроном Х’ю Л. Джонсон у січні 1901 року. SN 1901A досягла пікової яскравості приблизно 12m, що робило її помітною навіть у невеликі телескопи.
Важливість дослідження SN 1901A полягає в тому, що наднові типу Ia використовуються як космічні стандартні свічки для визначення відстаней до далеких галактик. Вони є критично важливими інструментами для дослідження космології, оскільки їхні характеристики дозволяють астрономам оцінити швидкість розширення Всесвіту.
Аналіз цих наднових також сприяє розумінню еволюції зірок та фізичних процесів, що відбуваються під час їх вибухів.