«Барс-М» (14Ф148) — сімейство російських військових супутників оптико-електронної розвідки та картографування, призначених насамперед для отримання цифрових зображень земної поверхні, стереознімання й створення високодетальних картографічних матеріалів у військових цілях. Розробником космічного апарата є самарський ЦСКБ-«Прогрес» (нині РКЦ «Прогрес»), а основну оптико-електронну систему «Карат» пов’язують із петербурзьким ЛОМО. Перший «Барс-М» був запущений 27 лютого 2015 року; станом на кінець 2024 року відомо про шість запусків цієї серії.
Загальні відомості
«Барс-М» належить до класу спеціалізованих супутників військової картографії та оптичної розвідки. На відміну від старіших радянських апаратів серії «Янтар-1КФТ» («Комета»), які використовували фотоплівку та повертали відзнятий матеріал на Землю в капсулах, «Барс-М» формує цифрові зображення та передає отриману інформацію радіоканалом.
Основним практичним завданням системи вважається забезпечення російських військових структур актуальною картографічною та топографічною інформацією. У відкритих аналітичних матеріалах «Барс-М» характеризується як система військової картографії, орієнтована на отримання високодетальних стереозображень земної поверхні.
Історія створення
Історія програми «Барс» почалася ще в 1990-х роках. Початковий проєкт мав замінити застарілі супутники «Янтарь-1КФТ» і отримав позначення «Барс» (17Ф112). Важливою частиною початкового проєкту мала стати оптична система «Яшма», яку розробляли із залученням білоруського підприємства «Пеленг».
Через фінансові та технічні проблеми початкову програму «Барс» на початку 2000-х років фактично зупинили. У 2007 році розробка була відновлена вже як «Барс-М», причому конструкція нового апарата істотно відрізнялася від початкового проєкту.
Спочатку перший запуск планувався приблизно на 2012 рік, але через затримки фінансування та технічні труднощі він відбувся лише 27 лютого 2015 року.
Розробник і виробники
Головним розробником та виробником супутника виступив ЦСКБ-«Прогрес» у Самарі. Після реорганізації підприємства його наступником став РКЦ «Прогрес».
У створенні окремих компонентів системи брали участь спеціалізовані підприємства російської космічної та оборонної промисловості.
| Організація | Роль |
|---|---|
| ЦСКБ/РКЦ «Прогрес», Самара | Головний розробник і виробник космічного апарата |
| ЛОМО, Санкт-Петербург | Розроблення та виробництво оптико-електронного комплексу «Карат» |
| КБ «Хіммаш», Корольов | Основна рухова установка |
| НДІ машинобудування, Нижня Салда | Двигуни системи орієнтації та керування |
Призначення
Основне призначення «Барс-М» — військова картографія та оптична розвідка.
Супутник має забезпечувати:
- отримання цифрових зображень земної поверхні;
- високодетальне оптичне спостереження;
- стереоскопічне знімання;
- отримання топографічної інформації;
- визначення висот рельєфу;
- створення та оновлення цифрових карт;
- забезпечення військових систем актуальною геопросторовою інформацією.
Особливо важливою є можливість стереознімання: отримання зображень одного району з різних геометричних положень дозволяє створювати тривимірну модель рельєфу. Саме тому «Барс-М» не варто розглядати лише як звичайний супутник фотографічної розвідки.
Оптико-електронний комплекс «Карат»
Основним корисним навантаженням «Барс-М» є оптико-електронний комплекс «Карат» (ОЕК «Карат»).
Його розробником і виробником називається ЛОМО. У відкритих джерелах система описується як комплекс, що включає оптичну систему для отримання зображень і подвійний лазерний висотомір.
Поєднання оптичного знімання та лазерної альтиметрії дозволяє отримувати не тільки двовимірні фотографічні матеріали, а й інформацію про висоту рельєфу.
Просторова роздільна здатність
Відкриті джерела наводять для «Барс-М» просторову роздільну здатність приблизно 1,1–1,35 м. Інші описи системи округлюють її до приблизно 1 м.
Ці цифри слід розуміти як характеристики, опубліковані або реконструйовані за відкритими даними. Точні параметри військової оптичної системи, включно з реальними можливостями залежно від кута знімання, освітлення та режиму роботи, офіційно повністю не розкриваються.
Спектральні канали
Для «Барс-М» у відкритих технічних каталогах вказується сім спектральних каналів. Це дає системі можливість отримувати інформацію не лише в одному оптичному діапазоні.
Точний розподіл спектральних діапазонів та характеристики кожного каналу в доступній відкритій документації описані недостатньо.
Лазерний висотомір
Однією з характерних особливостей «Барс-М» є подвійний лазерний висотомір, інтегрований до складу «Карата».
Його призначення — визначення висоти поверхні Землі. У поєднанні зі стереозніманням це створює можливість формування цифрових моделей рельєфу.
Таким чином, система здатна виконувати завдання, важливі для:
- топографічного картографування;
- визначення висотних характеристик місцевості;
- побудови цифрових моделей рельєфу;
- підготовки геопросторових даних для військових інформаційних систем.
Цифрова передача даних
Принципова відмінність «Барс-М» від «Комети» полягає в тому, що отримані зображення не записуються на фотоплівку для подальшого повернення капсулою, а передаються на Землю в цифровому вигляді.
Це має кілька наслідків:
- скорочується час між отриманням зображення та його надходженням користувачеві;
- не потрібні капсули для повернення плівки;
- знімки можна передавати та обробляти в цифрових системах;
- спрощується інтеграція результатів знімання в сучасні геоінформаційні системи.
Конструкція
«Барс-М» використовує відмінну від старих «Янтарів» архітектуру. Відкриті джерела характеризують його як апарат із негерметизованим корпусом службового модуля, що стало одним із суттєвих конструктивних нововведень програми.
У загальному вигляді апарат включає:
- службовий модуль;
- приладовий модуль;
- модуль корисного навантаження;
- оптико-електронну систему «Карат»;
- лазерний висотомір;
- систему орієнтації;
- рухову установку;
- сонячні батареї;
- акумуляторні батареї;
- бортові системи управління та передачі інформації.
Маса та габарити
Відкриті джерела оцінюють стартову масу «Барс-М» приблизно у 4000 кг.
Наведені габарити апарата становлять близько 4,0 × 2,3 × 2,3 м.
Ці параметри є довідковими, оскільки детальна конструкція військового супутника не оприлюднена.
Система руху
«Барс-М» використовує рухову систему, відому у відкритих джерелах як СВІТ (SVIT).
Вона призначена для:
- формування та підтримання робочої орбіти;
- виконання орбітальних корекцій;
- компенсації змін орбіти;
- забезпечення необхідних умов для роботи оптичної системи.
Використання окремої рухової системи є особливо важливим для апарата військової картографії, оскільки точне положення супутника безпосередньо впливає на геометричну точність отриманих зображень.
Енергетична система
Супутник оснащений двома розкладними сонячними батареями та акумуляторними батареями. Сонячні панелі забезпечують електроенергією бортові системи, а акумулятори використовуються під час перебування апарата в тіні Землі.
Орбіта
«Барс-М» працює на низькій навколоземній сонячно-синхронній орбіті.
Для першого апарата відкриті дані спостереження дають орбіту приблизно 565 × 579 км при нахилі 97,69°. Інші вимірювання одразу після запуску давали дещо інші параметри перехідної орбіти, після чого апарат виконав необхідні маневри.
Сонячно-синхронна орбіта особливо корисна для оптичного супутника, оскільки дозволяє проходити над певними районами приблизно в подібних умовах освітлення.
Період повторного спостереження
У відкритих характеристиках для системи наводиться можливість повторного спостереження району приблизно раз на три доби.
Фактична частота отримання знімків конкретної ділянки залежить від геометрії орбіти, допустимого відхилення супутника від напрямку польоту, хмарності, освітленості та оперативних пріоритетів.
Ширина смуги знімання
У відкритих технічних даних для «Барс-М» наводиться показник 1340/60 км для характеристик зони знімання. Це пов’язують із різними режимами роботи системи та геометрією огляду.
Точне трактування окремих значень у відкритій документації не завжди однозначне, тому їх не слід ототожнювати з однією фіксованою шириною смуги високодетального знімання.
Термін активного існування
Розрахунковий термін експлуатації «Барс-М» становить приблизно п’ять років.
Водночас супутники можуть залишатися на орбіті та зберігати окремі функціональні можливості довше за номінальний ресурс. Відкриті дані не дозволяють достовірно встановити повний фактичний ресурс кожного апарата, оскільки вони є військовими об’єктами.
Запуски
Станом на кінець 2024 року відомо про шість запусків «Барс-М». Усі вони здійснювалися з космодрому Плесецьк. П’ять запусків виконувалися «Союзом-2.1а», тоді як щодо п’ятого апарата джерела мають розбіжність щодо модифікації ракети: частина каталогів вказує «Союз-2.1б», а окремі офіційні таблиці та повідомлення — «Союз-2.1а».
| № | Позначення | Дата запуску | Ракета-носій | Космодром | Міжнародне позначення | Результат |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | «Космос-2503» | 27.02.2015 | «Союз-2.1а» | Плесецьк, 43/4 | 2015-009A | Успішний |
| 2 | «Космос-2515» | 24.03.2016 | «Союз-2.1а» | Плесецьк, 43/4 | 2016-020A | Успішний |
| 3 | «Космос-2556» | 19.05.2022 | «Союз-2.1а» | Плесецьк, 43/4 | 2022-054A | Успішний |
| 4 | «Космос-2567» | 23.03.2023 | «Союз-2.1а» | Плесецьк, 43/3 | 2023-040A | Успішний |
| 5 | «Космос-2573» | 21.12.2023 | «Союз-2.1б»* | Плесецьк, 43/4 | 2023-201A | Успішний |
| 6 | «Космос-2579» | 31.10.2024 | «Союз-2.1а» | Плесецьк, 43/4 | 2024-197A | Успішний |
* Щодо «Космос-2573» існує розбіжність: одні відкриті каталоги наводять «Союз-2.1а», тоді як окремі офіційні повідомлення називали носієм «Союз-2.1б».
«Космос-2503» — «Барс-М №1»
Перший апарат серії був запущений 27 лютого 2015 року о 11:01 UTC ракетою «Союз-2.1а» з майданчика 43/4 космодрому Плесецьк. Йому було присвоєно офіційне позначення «Космос-2503» та міжнародний ідентифікатор 2015-009A.
Після запуску апарат вивели на близьку до робочої сонячно-синхронну орбіту. Радарні спостереження давали початкову орбіту близько 544 × 575 км із нахилом 97,6°. Після завершення орбітальних маневрів у каталогах фігурує орбіта близько 565 × 579 км.
Місія вважається успішною.
«Космос-2515» — «Барс-М №2»
Другий апарат був запущений 24 березня 2016 року ракетою «Союз-2.1а» з того самого пускового комплексу Плесецька — майданчик 43/4. Міжнародне позначення — 2016-020A.
«Космос-2515» став другим представником серії та забезпечив продовження формування російської системи цифрової військової картографії.
Перерва у запусках
Після другого запуску у 2016 році виникла тривала перерва. Наступний «Барс-М» був запущений лише 19 травня 2022 року.
Таким чином, між другим і третім апаратами минуло понад шість років. У цей період російська система військових супутників продовжувала розвиватися іншими напрямами, але нові «Барс-М» у відкритих пускових реєстрах не фігурували.
«Космос-2556» — «Барс-М №3»
Третій супутник стартував 19 травня 2022 року на ракеті «Союз-2.1а» з Плесецька, майданчик 43/4.
Йому присвоєно позначення «Космос-2556», міжнародний ідентифікатор 2022-054A. Місія була класифікована як військова, а незалежні космічні каталоги ідентифікують корисне навантаження як «Барс-М».
«Космос-2567» — «Барс-М №4»
Четвертий апарат запустили 23 березня 2023 року ракетою «Союз-2.1а» з майданчика 43/3 Плесецька.
У міжнародному каталозі він має позначення 2023-040A. Відкриті джерела ідентифікують його як четвертий «Барс-М».
«Космос-2573» — «Барс-М №5»
П’ятий супутник був запущений 21 грудня 2023 року.
Йому присвоєно позначення «Космос-2573» та міжнародний ідентифікатор 2023-201A. Російські офіційні повідомлення характеризували запуск як успішний. Незалежні дослідники ідентифікували апарат як «Барс-М» на основі орбітальних параметрів і характеру місії.
Щодо ракети-носія існує розбіжність між відкритими джерелами: одні вказують «Союз-2.1а», інші — «Союз-2.1б».
«Космос-2579» — «Барс-М №6»
Шостий відомий «Барс-М» був запущений 31 жовтня 2024 року о 10:51:31 за московським часом ракетою «Союз-2.1а» з майданчика 43/4 космодрому Плесецьк.
У відкритих джерелах він ідентифікується як «Космос-2579» (14Ф148 №6). Міжнародне позначення — 2024-197A.
Система військової картографії
«Барс-М» є частиною ширшої системи російської військової геопросторової розвідки.
Отримувані супутником матеріали можуть використовуватися для:
- створення топографічних карт;
- оновлення цифрових карт;
- побудови моделей рельєфу;
- геоприв’язки військових об’єктів;
- планування операцій;
- забезпечення навігаційних систем;
- підготовки геопросторових даних для систем озброєння.
Американські аналітичні матеріали зазначали, що російське Міністерство оборони фінансувало роботи зі створення цифрових карт, які могли використовувати дані системи «Барс-М». У документах також зазначалося, що російське військове керівництво пов’язувало досвід операцій у Сирії та використання високоточної зброї з потребою модернізації космічних засобів розвідки та картографування.
«Барс-М» і «Янтарь-1КФТ»
«Барс-М» розглядається як наступник супутників «Янтарь-1КФТ» («Комета»).
Головна технологічна відмінність полягає в способі роботи із зображеннями.
| Характеристика | «Янтарь-1КФТ» («Комета») | «Барс-М» |
|---|---|---|
| Зображення | Фотографічна плівка | Цифрові дані |
| Отримання інформації | Фотокамера | Оптико-електронний сенсор |
| Повернення матеріалів | Капсули з плівкою | Передача цифрової інформації |
| Стереознімання | Обмежені можливості | Один із ключових режимів |
| Висотна інформація | Обмежена | Лазерний висотомір |
| Цифрове картографування | Потребує додаткової обробки плівки | Безпосередньо придатне до цифрових систем |
| Оперативність | Нижча | Вища |
Саме перехід від плівкової до цифрової технології був однією з головних причин створення нового покоління супутників.
«Барс» і «Барс-М»
Не слід ототожнювати початковий проєкт «Барс» (17Ф112) із серійними апаратами «Барс-М» (14Ф148).
Перший проєкт був започаткований ще у 1990-х роках і мав замінити «Комети». Після його припинення програма була перероблена та відновлена під назвою «Барс-М». Конструктивно новий апарат значною мірою відрізнявся від початкової концепції.
Особливості цифрової картографії
Військова картографія потребує не лише максимально детальної фотографії, а й точного визначення географічного положення кожного елемента зображення.
Для цього важливі:
- точна орієнтація супутника;
- стабільність платформи;
- точне знання параметрів орбіти;
- стереоскопічне знімання;
- альтиметричні вимірювання;
- цифрова обробка отриманих матеріалів.
Саме поєднання цих можливостей робить «Барс-М» системою картографічної розвідки, а не просто супутником високої роздільної здатності.
Орієнтовні технічні характеристики
| Параметр | Значення у відкритих джерелах |
|---|---|
| Повна назва | «Барс-М» |
| Індекс | 14Ф148 |
| Клас | Військовий супутник оптико-електронної розвідки та картографування |
| Система | 14К035 |
| Розробник | ЦСКБ/РКЦ «Прогрес» |
| Оптична система | ОЕК «Карат» |
| Виробник оптики | ЛОМО |
| Додаткове обладнання | Подвійний лазерний висотомір |
| Маса | близько 4000 кг |
| Габарити | близько 4,0 × 2,3 × 2,3 м |
| Орбіта | низька навколоземна, сонячно-синхронна |
| Типова висота | близько 570 км |
| Нахил | близько 97,7° |
| Просторова роздільна здатність | приблизно 1,1–1,35 м, в окремих джерелах — близько 1 м |
| Спектральні канали | 7 |
| Розрахунковий ресурс | близько 5 років |
| Повторне спостереження | орієнтовно до одного разу на 3 доби |
| Сонячні батареї | 2 розкладні панелі |
| Ракета-носій | переважно «Союз-2.1а» |
| Космодром | Плесецьк |
| Перший запуск | 27.02.2015 |
| Кількість відомих запусків станом на 2024 рік | 6 |
Характеристики з відкритих каталогів не слід сприймати як повну офіційну специфікацію військового апарата.
Поточний стан угруповання
За відкритими каталогами, усі шість відомих запусків «Барс-М» були успішними, а відповідні космічні об’єкти продовжували фігурувати в орбітальних каталогах після запусків.
Водночас номінальний ресурс супутників становить близько п’яти років, а точний фактичний стан військових апаратів не повідомляється регулярно. Тому наявність супутника в каталозі космічних об’єктів не означає автоматично, що його розвідувальна апаратура повністю працездатна.
Значення для російської військової космічної системи
«Барс-М» займає проміжне положення між традиційними фотографічними розвідувальними супутниками радянського періоду та сучасними цифровими системами дистанційного зондування.
Його ключова особливість — поєднання:
- цифрової оптичної зйомки;
- стереоскопічного спостереження;
- лазерної альтиметрії;
- геопросторової прив’язки;
- оперативної передачі інформації.
Така архітектура робить апарат придатним насамперед для побудови та оновлення цифрових карт і моделей рельєфу, а також для отримання розвідувальних матеріалів військового призначення.
Джерельна база та рівень достовірності
Відомості про «Барс-М» походять із кількох категорій джерел: орбітальних каталогів, повідомлень про запуски, спеціалізованих космічних довідників, аналітичних досліджень та матеріалів російської космічної галузі.
Найнадійніше підтверджуються:
- дати запусків;
- ракети-носії;
- космодром Плесецьк;
- міжнародні ідентифікатори;
- орбітальні параметри;
- факт належності апаратів до серії.
Менш надійними є точні характеристики оптичної системи, реальна роздільна здатність у різних режимах, фактична продуктивність знімання та поточний стан військового корисного навантаження.